З досвіду роботи

В нашому сьогоденні – в епоху бурхливого розвитку та використання комп'ютерної техніки, електроніки, мобільного зв'язку – важко здивувати та зацікавити сучасного учня якимись новинками, явищами чи фактами. Тому вчителю інформатики стає непросто проводити уроки. Перед ним постає низка проблем:

-         як змотивувати урок;

-         як зацікавити;

-         яку доречну інформацію подати;

-         навести в приклад сфери життя, де можна буде застосувати ці знання;

-         зробити так, щоб учні самовдосконалювались після уроку вже без допомоги вчителя.

Є уроки різної тематики, які потрібно подати учням різних вікових груп. Тут я підлаштовуюсь під світогляд учнів. Для прикладу, вивчаючи роботу в середовищі пакету офісних програм, у 5 – 6 класах я роблю ставку на фантазію учнів, бо в них ще переважає гра, а не серйозне навчання. Таким чином у середовищі розробки презентацій вони створюють рухомі зображення, підписують їх як героїв улюблених мультфільмів чи казок, у середовищі текстового редактора вже словесно описують своє бачення навколишнього світу, зокрема характеризують своїх друзів чи свій клас. А вже вивчаючі ті ж самі теми у старших класах, я намагаюсь розвинути в учнів діловий стиль написання різних заяв, характеристик, даю можливість уявити себе доповідачем на фоні своєї презентації з багатьма цікавими фактами, взятими з мережі Інтернет.

Усі уроки по темі «Комп'ютерні мережі» я поєдную з іншими навчальними предметами. Приміром, на інтегрованих уроках з біологією, екологією, географією учні висвітлюють теми про корисні копалини, про найбагатші й найбідніші країни світу, про глобальні проблеми людства, так як всі статистичні дані можна взяти з мережі Інтернет, висвітлити їх і обговорити.

Коли я розпочинаю вивчення теми «Програмування», то намагаюсь привести безліч прикладів із життя, які показують, що всі їхні комп'ютерні ігри, розваги та й сама операційна система з додатками – це результат дій програміста. І перш за все учні створюють програми, в яких обчислюють квадрат чи куб числа, добувають квадратний корінь із заданого числа, обчислюють значення складних арифметичних виразів, тригонометричних функцій і т.п.

Уроків є багато і кожен вчитель сам може написати сценарій уроку, але саме такий, щоб він учнів зацікавив, заставив працювати, самовдосконалюватись поза уроком. Та нажаль, яким би вчитель не був умілим сценаристом, режисером свого уроку, як би по акторському  вміло його не проводив, завжди знайдеться один чи кілька учнів, яким все одно буде байдуже. І це прикро. Це наша реальність. Хочеться закинути сценарій та буденно проводити уроки, але все ж таки є та більшість дітей, які хочуть нарощувати знання, застосовувати їх у житті та самовдосконалюватись. Саме вони надихають мене творити уроки такими, щоб учням завжди хотілось продовження, щоб у їхніх очах завжди була іскринка зацікавленості,щоб вони з великим бажанням поспішали на мій урок.

Використання методу проектів на уроках інформатики

У сучасній школі учень стає суб'єктом пізнавальної діяльності, а не об'єктом педагогічного впливу. Це обумовлює необхідність організації освітнього процесу, спрямованого на пошук і розвиток задатків, здібностей, закладених природою в кожному учневі. Результатом роботи вчителя стає активна, творча діяльність учня, а не «сухе» відтворення вивченого матеріалу.

Орієнтуючись на глобальні цілі системи освіти і з огляду на специфіку предметів що я викладаю, а це «Інформатика» та «Інформаційні технології», визначаю мету: підготувати випускників, що володіють сучасними технологіями і в силу цього здатних адаптуватися до сучасного мінливого світу.

Але під час навчання виникає цілий ряд проблем , які пов’язані з низькою мотивацією навчальної діяльності , нерівномірністю загальної підготовки учнів.

Як зацікавити? Що зробити?

Досягнути цього можна лише чіткою організацією навчального процесу, створенням атмосфери доброзичливості на уроках, наданням кожному учневі можливості виявити своє «Я», відчути власну значущість. Вивчаючи сучасні педагогічні теорії щодо організації навчального процесу, зокрема особистісно зорієнтованого навчання, я зацікавилася методом проектів.

Мій досвід роботи в школі показав, що в розвитку зацікавленості до предмета не можна покладатися тільки на зміст виучуваного матеріалу, уникаючи залучення учня до активної діяльності. А пробудити таке прагнення можна, запропонувавши цікаву і важливу проблему (саме метод проектів дозволяє перейти від засвоєння готових знань до їх усвідомленого набуття). Новизна підходу полягає в тому, що учням дається можливість самим конструювати зміст спілкування, починаючи з першого заняття роботи над проектом.

Не відмовляючись від традиційних методів навчання, для реалізації поставленої мети я й використовую метод проекту. Слід зауважити, що його застосування у навчальному процесі не може бути епізодичним, безсистемним, не пов’язаним з іншими методами навчання. Кінцевий результат проекту залежить від грамотних, ретельно розроблених і чітко спрямованих дій учителя.

Проектна діяльність сприяє формуванню необхідних компетенцій. Але для її успішної реалізації своє завдання як учителя вбачаю у створенні певних умов: по-перше, освітня проблема проекту має бути актуальною, задовольняти навчальні потреби учнів і не передбачати однозначного вирішення; по-друге, робота учнів над цією проблемою має бути дослідницькою і самостійною.

Отже, у процесі реалізації проектної діяльності учень стає «провідним суб’єктом» освітнього процесу, він сам обирає необхідну інформацію, систематизує свої знання, не отримує істини у готовому вигляді, а з безлічі інформації будує власний проект, власне уявлення про світ.

Певна річ, під час роботи над проектом не обходиться без проблем і труднощів.

Насамперед це закомплексованість учнів, їхнє небажання висловлюватись через страх сказати неправильно. Цю проблему може вирішити час, поки діти зрозуміють, що неправильної думки не існує – існує інша.

Ще одна проблема – неготовність учасників проекту брати на себе відповідальність за вибір. А метод проекту якраз і сприяє вихованню творчої самостійності школярів, формуванню однієї з основних предметних компетенцій учнів – дослідницької.

Метод проектів — це система навчання, гнучка модель організації навчального процесу, орієнтована на творчу самореалізацію особистості, розвиток її можливостей у процесі створення нового продукту під контролем учителя.

Цей метод органічно поєднується з груповим підходом до навчання. Метод проектів завжди припускає розв'язання якоїсь проблеми, яка передбачає, з одного боку, використання різноманітних методів, засобів навчання, а з другого, інтегрування знань, умінь з різних галузей науки, техніки, технології, творчих областей.

Виходячи з цього, ставлю перед собою завдання:

·        допомогти учням освоїти такі прийоми, які дозволять розширювати отримані знання самостійно, тобто навчити оперативно здійснювати пошук інформації, виробляти її структуризацію, знаходити оптимальний алгоритм обробки;

·        сприяти розвитку творчого потенціалу учнів;

·        створити умови для формування в учнів адекватної самооцінки;

·        сприяти формуванню комунікабельності, вміння працювати в колективі.

Поставлені завдання реалізую, вибудовуючи свою діяльність у рамках освітніх програм, в яких визначені цілі, завдання, зміст навчання, програмне, методичне та технічне забезпечення, принципи використання програм і критерії оцінки їх ефективності.

Реалізація цих програм неможлива без використання ефективних педагогічних технологій. Для мене такими технологіями стали проектна технологія, технологія різнорівневого навчання і технологія колективних засобів навчання.

Їх поєднання дозволяє сформувати наступні компетенції для учня:

o   інформаційну – здатність грамотно виконувати дії з інформацією;

o   комунікативну – здатність вступати в спілкування з метою бути зрозумілим;

o   соціальну – здатність діяти в соціумі з урахуванням позицій інших людей;

o   предметну – здатність застосовувати отримані знання на практиці.

У своїй діяльності провідну роль відводжу проектній технології, припускаючи, що, якщо метод проектів застосовувати спланованою і постійної складовою частиною освітнього процесу, то будуть створені умови для:

Ø формування і розвитку внутрішньої мотивації учнів до більш якісного оволодіння загальною комп'ютерною грамотністю;

Ø підвищення розумової активності учнів і придбання  навичок логічного мислення з проблем, пов'язаних з реальним життям;

Ø мовного розвитку учнів, вдосконалення комунікативної компетенції в цілому;

Ø розвитку індивідуальних особливостей учнів, їх самостійності, потреби в самоосвіті;

Ø зміни ролі вчителя в освітньому середовищі;

Застосування принципів проектної діяльності на уроках інформатики та в позаурочний час продиктовано особливістю предмета. Саме через виконання практичних проектів йде засвоєння теоретичних знань.

Будь-яка творчість – це похідна від часу і мислення! Підвищення мотивації до навчання учня з шкільних дисциплін – основне завдання сучасної освіти. Моє кредо «Вчитися легко, коли вчитися цікаво». Якщо дитині цікаво на уроці, вона сама прагне до пізнання нового, і вчителю залишається тільки правильно направляти і коректувати цей шлях.

Метод проектів завжди орієнтований більше на самостійну діяльність учнів – індивідуальну, парну, групову, яку учні виконують протягом певного відрізка часу. Це не буде один чи два уроки. Для цього потрібно набагато більше уроків і позаурочної роботи з учнями. Метод проектів припускає рішення якоїсь проблеми. А рішення проблеми передбачає, з одного боку, використання сукупності різноманітних методів і засобів навчання, а з іншого – необхідність інтегрування знань і вмінь з різних сфер науки, техніки, технології, творчих областей. Результати виконаних проектів повинні бути, що називається, «відчутними»: якщо це теоретична проблема – конкретне її рішення, якщо практична – конкретний результат, готовий до впровадження.

Вибір тематики проектної діяльності учнів може бути різним. В одних випадках тематика проектів, особливо призначених для позаурочної діяльності, може бути запропонована і самими учнями, які, природно, орієнтуються при цьому на власні інтереси, не тільки чисто пізнавальні, а й творчі, прикладні. Хоча сучасні учні не дуже хочуть працювати в позаурочний час. Працюють тільки одиниці. Та й то, лише тоді, коли тема проекту зацікавить учня.  В інших випадках я визначаю тематику з урахуванням навчальної ситуації зі свого предмета, природних професійних інтересів, інтересів і здібностей учнів. Я завжди поєдную у тематиці проектів навчальні дисципліни. Щоб учні, готуючи проекти, змогли використати і поєднати здобуті знання з кількох предметів на уроках інформатики.

Проектний метод використовується як творча, індивідуальна (групова) діяльність учнів протягом уроку, тижня, місяця чи року. Така робота формує навички самоосвіти учнів і складається з кількох етапів:

§  підготовчий, пов'язаний з вибором теми проекту, підготовкою проблеми, визначення ступеня актуальності обраної проблеми; розробкою декількох варіантів і вибору одного з них;

§  дослідний етап (розбиття проекту на частини, аналіз складових частин), відшукання матеріалу по обраній темі та статистичних даних, їх аналіз, підведення підсумків роботи над проектом та виведення висновків; реалізація проекту;

§  захист проекту (обговорення проекту та процесу діяльності учнів).

Джерелами даних для роботи над проектом можуть бути:

·        ресурси Інтернет для шкіл, які підключені до мережі, за допомогою якої учні також  навчаються правильно формувати запити по пошуку даних, обробляти отриману інформацію;

·        допоміжна  література (статті з журналів, газет,  науково-технічна література);

·        лекційний і практичний матеріал уроків.

·        Розглянемо реалізацію цієї технології на уроках на прикладах конкретних тем.

На першому уроці теми "Комп’ютерні презентації" при постановці цілей і актуалізації вивчення даної теми учням оголошується, що результатом вивчення цієї теми стане створення і захист індивідуальних проектів – електронних презентацій, створених за будь-якої теми навчального характеру, обраної самими учнями, виходячи з їхніх інтересів та вимог до даної роботи. На перших уроках розповідається про етапи створення власної презентації, які вони повинні пройти для створення своїх проектів. Можна помітити, що на наступних уроках процес вивчення нового матеріалу та отримання нових умінь відбувається з великим інтересом і активністю, тому що учням належить застосувати все це при реалізації власного продукту. Вони самі є авторами своїх творінь. У процесі вивчення даного розділу вчитель контролює, координує та оцінює проміжні етапи роботи над проектом (структура презентації, зміст слайдів, макети слайдів,  фон, інформація на слайдах, авторське право тощо).

При захисті учні розповідають про причини та актуальності обраної теми, доводять правильність обраної структури, її оригінальність, описують проблеми, що виникли при створенні проекту, та шляхи їх реалізації, представляють створений електронну презентацію. Вислуховуються думки та рекомендації однокласників, учителів. Виставляється оцінка. Учні тим самим здобувають не тільки необхідні знання, вміння та навички з даної теми, а й можливість самостійно пройти всі етапи і створити свою індивідуальну електронну презентацію.

Створення презентацій – ще один яскравий приклад застосування технології методу проектів в курсі ІТ.  На моїх уроках учні 10 – х класів створювали освітні презентації по темі «Глобальні проблеми людства». Зокрема були розроблені проекти на теми:

-                    «Глобальне потепління»;

-                    «Забруднення середовища»;

-                    «Шкідливі звички. Наркоманія. Алкоголізм. Тютюнопаління»;

-                    «Соціальна бідність. Найбідніші і найбагатші країни світу»;

-                    «Безробіття»;

-                    «Генетично модифіковані продукти харчування».

Основний акцент у цих роботах був поставлений на творчий підхід та на поєднання і використання знань з кількох навчальних дисциплін.

Не менш важливим етапом є оцінювання.

1. Практична  значимість проекту означає, чи може проект бути застосований в подальшому,  на уроках в інших класах та на інших предметах, чим більше сфера застосування – тим більше балів.

2. Оформлення проекту – зручний інтерфейс проекту для користувача, чи є інструкції до використання проекту; чи передбачено захист оцінок від несанкціонованого доступу;

3. Презентація проекту – тут оцінюється виступ авторів: наскільки повно і доступно представлений проект, викладені цілі, область застосування, етапи виконання проекту; дотриманий регламент виступу: не більше 5-7 хвилин.

Не один запитає, чи бувають труднощі у роботі при використанні проектного методу. Звичайно труднощі є і їх багато. Але ці труднощі нічого не варті, бо учень цікавиться такою роботою, він є автором, творцем проекту, це дає йому можливість реалізувати себе, втілити свої задуми, мрії, поділитися ними з однокласниками, вчителями. Тут навіть найсором’язливіший учень не боїться показати, на що він здатний. Він вчиться говорити і творити, не боячись глузувань з боку однолітків. Так метод проектів ставить перед собою ще й психолого-виховну мету.

На завершення хотілося б відзначити, що метод проектів сприяє розвитку основних компетенцій: інформаційних, комунікативних, навчально-пізнавальних. Будучи одним з основних методів навчання учнів, він розвиває творчі здібності учнів і дає можливість для самовираження.

Кажуть, що учень, прослухавши вчителя, запам'ятовує менше однієї третини інформації, а застосування проектної діяльності на моїх уроках дозволяє учням повноцінно осмислити і засвоїти навчальний матеріал, розкрити себе як автора власних робіт, формує мислення та вміння висловити власну думку; сприяє розвитку роботи в групах; активізує  ініціативність школярів; позбавляє від почуття неповноцінності; розкриває особистість.