Методичні рекомендації з математики

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

щодо організації навчально-виховного процесу математики у

2016/2017 н.р.

«Математика» – обов’язковий для вивчення навчальний предмет на державному рівні в усіх загальноосвітніх навчальних закладах країни. Тому галузь «Математика» внесена до інваріантної складової Базового навчального плану на 2016/2017 н.р. як для основної, так і для старшої школи.

Основними нормативними документами, що стосуються організації навчально-виховного процесу з математики у 2016/2017 н.р., є:

1) Лист Міністерства освіти і науки України від 09.06.2016 № 1/9-296 "Про структуру 2016/2017 навчального року та навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів";

2) відповідні навчальні програми;

3) Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти (Постанова Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011р. № 1392).

Відповідно до вищевказаного листа МОНУ за погодженням з відповідним органом управління освітою загальноосвітніми навчальними закладами укладаються робочі навчальні плани. Відповідно до Типових навчальних планів ЗНЗ ними передбачена кількість годин тижневого навантаження з математики. Наприклад, 5-8-і класи працюватимуть за Типовими навчальними планами ЗНЗ ІІ ступеня, затвердженими наказом МОНмолодьспорту України від 03.04.2012 № 409 (в редакції наказу МОН України від 29.05.2014 № 664), зі змінами згідно з наказом МОНУ від 12.12.2014 № 1465; 9-і класи – за Типовими навчальними планами ЗНЗ, затвердженими наказом МОН України від 23.02.2004 №132, зі змінами, внесеними наказом МОНУ від 05.02.2009 № 66; 10-11-і класи – за Типовими навчальними планами ЗНЗ ІІІ ступеня, затвердженими наказом МОН України від 27.08.2010 № 834, зі змінами, внесеними наказом МОНУ від 29.05.2014 № 657; спеціалізовані школи (класи) з поглибленим вивченням математики, гімназії, ліцеї, вечірні школи – за Типовими навчальними планами та їх додатками відповідно до класу, указаними вище. Наказом Міністерства № 1465 від 12.12.2014 «Про внесення змін до додатків 1-13 до наказу Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 03.04.2012 № 409» проведено зміну кількості годин алгебри та геометрії у 7 класі, зокрема, п.1 передбачає на вивчення алгебри – 2 год, геометрії – 2 год.

Розподіл  годин на вивчення математики по класах:

1)  Математика, 5-6-і класи – по 4 години на тиждень;

2)  Алгебра, 7 клас – по 2 години на тиждень;

3)  Геометрія, 7 клас – по 2 години на тиждень;

4)  Алгебра, 8-9-і класи – по 2 години на тиждень;

5)  Геометрія, 8-9-і класи – по 2 години на тиждень;

6)  Алгебра, 8-9-і класи (поглиблене вивчення) – по 5 годин на тиждень;

7)  Геометрія, 8-9-і класи (поглиблене вивчення) – по 4 години на тиждень;

8)  Математика, 10-11-і класи (рівень стандарту) – по 3 години на тиждень;

9)  Алгебра та початки аналізу, 10-11-і класи (академічний рівень) – по 2 години на тиждень – 10 кл., по 3 години – 11 клас);

10)  Геометрія, 10-11-і класи  (академічний рівень) – по 2 години на тиждень;

11)  Алгебра та початки аналізу, 10-11-і класи (профільний рівень та поглиблене вивчення) – по 5 годин на тиждень;

12)  Геометрія, 10-11-і класи  (профільний рівень та поглиблене вивчення) – по 4 години на тиждень.

Зауважте, що наведений вище розподіл кількості годин є мінімальним.

Кількість годин на викладання математики можна збільшити за рахунок варіативної складової Базового навчального плану, не збільшуючи навчального навантаження учнів поза межі норм, що перевищують санітарно-гігієнічні, зберігаючи при цьому їх здоров’я. Рішення щодо розподілу годин варіативної складової відповідно до Положення про загальноосвітній навчальний заклад приймає навчальний заклад, враховуючи профільне спрямування, регіональні особливості, кадрове забезпечення, матеріально-технічну базу та побажання учнів.

Практика доводить, що найбільш раціонально навчальні години варіативної складової використовувати в основній  школі – для загальноосвітньої підготовки учнів,  індивідуальних  занять,  консультацій,  факультативного навчання, у старшій  – для здійснення профільного навчання.

Рекомендуємо педагогам вибрати один із варіантів розподілу годин із варіативної складової (див. Методичні рекомендації щодо використання  варіативної складової у 2016/2017 н.р. та переліку навчальних програм факультативних курсів та курсів за вибором для допрофільного та профільного навчання математики). При виділенні часу на вивчення факультативу чи курсу у робочому навчальному плані закладу має бути чітко обумовлена його назва із рекомендованного МОН України переліку.

Особливу увагу звертаємо на викладання математики за програмою базового рівня у 10-х класах: суспільно-гуманітарного, філологічного, художньо-естетичного, спортивного профілів, окрім економічного профілю, де замість одного предмета «Математика» у 2016 – 2017 н.р. будуть вивчатися два окремі курси «Алгебра і початки аналізу» та «Геометрія», так як відсутня оновлена програма курсу «Математика». Вивчивши запит підготовки випускників до ЗНО з математики, бажано для підсилення викладання предмета із варіативної частини додати хоча б одну годину. У випадку неможливості рекомендуємо організувати навчання таким способом:

10 клас, І семестр – 2 год. курсу алгебри і початків аналізу, 1 год. геометрії,

              ІІ семестр – 1 год. курсу алгебри і початків аналізу та 2 год. – геометрії;

11 клас, І семестр – 1 год. курсу алгебри і початків аналізу, 2 год. геометрії,

              ІІ семестр – 2 год. курсу алгебри і початків аналізу та 1 год. – геометрії.

Звертаю вашу увагу, що у класах природничо-математичного напряму (крім фізико-математичного і математичного профілів), універсального, економічного та інформаційно-технологічного профілів вивчаються два предмети «Алгебра і початки аналізу» та «Геометрія» за програмою академічного рівня (із розрахунку 2 години на тиждень в 10 класі і 3 години на тиждень в 11 класі) і «Геометрія» (із розрахунку 2 години на тиждень в 10 класі і 2-3 години на тиждень в 11 класі) за рахунок часу  варіативної складової.

У класах фізико-математичного та математичного профілів вивчаються два предмети «Алгебра і початки аналізу» та «Геометрія» за програмою профільного рівня з розрахунку не менше 9 годин на тиждень. Водночас, учні класів фізичного, економічного та інформаційно-технологічного профілів можуть вивчати предмети «Алгебра і початки аналізу» та «Геометрія» за програмою профільного рівня.

Нагадую, що за потребою, у гімназії можна перерозподіляти у 7 – 11-х класах кількість годин інваріантної складової між навчальними предметами у межах 15 %, збільшуючи час на вивчення профілюючих дисциплін, зокрема математики. При цьому вилучення з навчального процесу предметів інваріантної складової не допускається. Години на їх вивчення можуть перерозподілятися (у бік зменшення) не більше ніж удвічі порівняно з показниками Типових навчальних планів.

Зазначу, що при розробленні робочих навчальних планів розподіл навчального часу між навчальними предметами здійснюється не для всієї паралелі, а для кожного класу окремо.

Перелік навчальних програм, які  рекомендує Міністерство освіти і науки України у 2016/2017 н.р.:

ü «Навчальні програми загальноосвітніх навчальних закладів: Математика. 5-9 класи. – К.: Видавничий дім «Освіта», 2013. –96с.» – для 5-8 класів, із змінами (травень 2015);

ü «Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Математика. 5-9 класи» (видавництво «Перун», Київ, 2005 р.) – для 9 класів;

ü «Програма з математики для допрофільної підготовки та профільного навчання» (видавництво «Ранок», Харків, 2011 р.) – для 10-11 класів, із змінами 2016 року.

Програми надруковані в інформаційних збірниках МОНУ, спецзбірниках, математичних журналах, газетах. Електронні варіанти містяться на сайтах МОНУ, Інституту модернізації змісту освіти, інституту РОІППО.

З метою створення сприятливих умов для підготовки старшокласників до зовнішнього незалежного оцінювання Міністерством освіти і науки України підготовлено наказ від 14.07.2016 № 826 «Про затвердження навчальних програм для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів».

Програми затверджено відповідно до Положення про Міністерство освіти і науки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 630, Положення про Колегію Міністерства освіти і науки України, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 15 травня 2013 року № 522, наказу Міністерства освіти і науки України від 17 червня 2008 року № 537 «Про затвердження Порядку надання навчальній літературі, засобам навчання і навчальному обладнанню грифів та свідоцтв Міністерства освіти і науки України», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 липня 2008 року за № 628/15319 (із змінами внесеними наказом Міністерства освіти і науки № 1006 від 09 вересня 2014 року), рішення Колегії Міністерства освіти і науки України (протокол № 7/5-2 від 30 червня 2016).

Зокрема, затверджено такі навчальні програми:

Математика.

Інформатика.

Фізика.

Перелік навчальних програм з посиланнями на перехід до тексту програм розміщено на сторінці офіційного сайту МОН України: http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programy.html

З цією метою рекомендуємо ефективно планувати навчальну діяльність у календарно-тематичному плануванні, яке вчитель здійснює в навчальних програмах, упорядковує самостійно або підбирає друк, до якого вносить свої корективи. При цьому формат оформлення не має окремих вимог: зошит, міні-брошура чи прошиті аркуші паперу. Важливо, щоб у ньому була сторінка із записами:

-       «Розглянуто» на методичному об’єднанні (ПІБ та підпис голови) – за потребою;

-       «Погоджено» (заступник директора з н/в роботи, ПІБ, підпис);

-       «Затверджую»  (директор  загальноосвітнього навчального закладу, ПІБ, підпис) – за потребою;

-        мокра печатка загальноосвітнього навчального закладу – за потребою;

-       вказано навчальну програму, за якою складено календарно-тематичне планування;

-       вказано назву підручника, відповідно до якого складено план.

У плані має бути відображено  і тематичний принцип планування, тобто зазначається кількість годин на вивчення теми. Заповнення таблиці ведення занять: № уроку, зміст матеріалу, кількість визначених годин (не більше 2-х), дата їх проведення, яку необхідно або надруковувати, або вписувати ручкою (не олівцем). У таблиці обов’язково має бути графа «Примітка», в якій вчитель вноситиме певну корекцію у випадку змін.

З метою ефективної організації навчально-виховного процесу з математики загалом та кожного уроку зокрема, рекомендуємо вчителю:

-  виконувати навчальні програми відповідно до Державного стандарту;

-  якісно планувати навчальну діяльність та навчально-виховний процес, укомплектовуючи його методичну систему навчання: формування цілей, опрацювання змісту, підбір засобів, форм і методів;

-  враховувати вікові особливості та контингент учнів.

У навчально-виховному процесі з математики можна користуватися лише підручниками, рекомендованими МОНУ. Навчально-методичне забезпечення,  додаткове до підручника, вчитель  може укомплектовувати самостійно, однак без плагіату. Щоб убезпечити різні порушення, рекомендуємо систематично використовувати сайти МОН України, Інституту модернізації змісту освіти, РОІППО, на яких поетапно оновлюються переліки усіх навчальних програм, підручників та навчально-методичних посібників для загальноосвітніх навчальних закладів, які мають гриф Міністерства освіти і науки України або схвалені для практичного використання (посилання http://iitzo.gov.ua/instytut-innovatsijnyh-tehnolohij-i-zmistu-osvity-poetapno-rozmischuje-pereliky-navchalnyh-prohram-pidruchnykiv-ta-navchalno-metodychnyh-posibnykiv-dlya-doshkilnyh-ta-zahalnoosvitnih-navchalnyh-zakla/).

З метою підвищення ефективності організації навчально-виховного процесу рекомендуємо необхідно вчителю математики створювати або оновлювати існуючі кабінети математики, поповнюючи їх сучасним матеріально-технічним та навчально-методичним забезпеченням (див. Положення). Особливу увагу звертаємо вчителів на підручники з алгебри та геометрії для 8-х класів, які відібрано конкурсом кожного навчального закладу. Електронна версія підручників міститься на сайті МОН України (www.mon.gov.ua). 

У новому 2016/2017 навчальному році продовжуватиметься реалізація введення у ЗНЗ допрофільної підготовки та профільного навчання (такий вибір дозволяє забезпечити індивідуальну орієнтованість змісту освіти, враховувати особливості регіону, індивідуальні особливості учнів та їх індивідуальні освітні запити). З метою підвищення розвитку особистості рекомендуємо педагогічним колективам навчальних закладів збільшувати кількість класів з профільним та поглибленим вивченням математики. Це сприятиме ефективній підготовці до дорослого життя (формування в учнів стійкого інтересу до предмета, розвиток їх умінь мислити та навичок здійснювати правильні міркувальні операції (методи пізнання), які необхідні для вивчення математики та інших загальноосвітніх предметів. Зокрема, для учнів 5-9-х класів уже вкотре рекомендуємо вибирати факультативний курс «Логіка». Впровадження у школах такого факультативного курсу за рахунок варіативного компонента навчального плану сприятиме підвищенню рівня підготовки учнів до Всеукраїнських учнівських олімпіад, турнірів, конкурсів. Окрім того, вивчення такого курсу сприятиме досягненню навчально-виховних цілей: розвиток інтелектуальних здібностей особистості, її логічного мислення, пам’яті, уяви, інтуїції, уміння аналізувати, класифікувати, узагальнювати, робити висновки, отримувати наслідки з даних передумов шляхом несуперечливих міркувань. Це пояснюється тим, що даний курс є суттєвим доповненням профільного навчання математики і допомагає навчати учнів:

- аналізувати, синтезувати, узагальнювати, конкретизувати, класифікувати;

- діяти в роботі з поняттями та судженнями по аналогії, індуктивним та дедуктивним методами;

- використовувати методи доведення тверджень;

- формувати власні гіпотези та будувати умовиводи, розвивати просторове мислення.

Курси за вибором — це навчальні курси, спрямовані на допрофільну підготовку учнів. Їх вводять за рахунок годин варіативного компонента змісту освіти у 8-9-х класах згідно з Концепцією профільного навчання у старшій школі.

Навчальні досягнення учнів з предметів інваріантної та варіативної складових робочого навчального плану закладу підлягають обов’язковому оцінюванню згідно з Інструкцією з ведення класного журналу учнів 5-11(12)-х класів загальноосвітніх навчальних закладів.

Не підлягають обов’язковому оцінюванню навчальні досягнення учнів з факультативних, групових та індивідуальних занять, які фіксують в окремому (спеціальному) журналі.

Разом з тим, обов’язковому  оцінюванню підлягають навчальні досягнення учнів з предметів інваріантної складової навчального плану закладу згідно з п. 4 Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти. Щодо оцінювання або не оцінювання навчальних досягнень учнів, отриманих на курсах за вибором, то рішення приймає педагогічна рада навчального закладу.

Джерело: http://www.pedrada.com.ua/article/155-qqq-16-m5-12-05-2016-kurs-za-viborom-chi-otsnyuvati-navchaln-dosyagnennya-uchnv

У новому навчальному році рекомендуємо приділити більше уваги якості математичної освіти. Зауважуємо, що відповідно до Положення про державну підсумкову атестацію учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 30 грудня 2014 року № 1547, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 лютого 2015 за № 157/26602, учні  9 та 11 класів складають державну підсумкову атестацію. Хоча перелік предметів для державної підсумкової атестації, форма та терміни її проведення Міністерством освіти і науки України будуть затверджуватися щороку додатково, однак варто надіятися, що серед них завжди буде математика. У минулому навчальному році у формі ЗНО вибрали ДПА з математики 86 випускників 11-х класів.

Із вищесказаного рекомендуємо вчителям математики надалі підвищувати якість математичної освіти району різними шляхами, починаючи з 5-го класу. «Чому навчаємо?»,  «Чим навчаємо?», «Як навчаємо?» – основні питання, що мають турбувати кожного вчителя. Зокрема, у наступному навчальному році варто особливу увагу приділити ґрунтовній підготовці вчителя до уроку та до навчальних занять (спеціальні курси, факультативи та інша позакласна робота). При цьому важливо максимально відпрацьовувати технологічний та методологічний процеси їх ведення; вдало розподіляти час, у тому числі й на організацію різної пізнавальної діяльності учнів; добирати форми організації диференційованого навчання (самостійної роботи, роботи в групах); продумувати щільність діяльності учнів під час уроку.

З метою підвищення ефективності навчально-виховного процесу та формування стійкого рівня навченості  з математики рекомендуємо в систему навчання, починаючи з 5-го класу, активно запроваджувати тестові технології. При цьому бажано використовувати тестові завдання навчально-методичних посібників, друк яких рецензований і має відповідний дозвіл МОНУ або Науково-методичної ради РОІППО на їх використання.

Залишаються чинними:

·       для 5 класу –  лист Міністерства № 1/9-368 від 24.05.2013  "Про організацію навчально-виховного процесу у 5-х класах загальноосвітніх навчальних закладів і вивчення  базових дисциплін в основній школі";

·       для 6 класу – лист Міністерства №1/9-343 від 07.07.2014 "Про організацію навчально-виховного процесу у загальноосвітніх навчальних закладах і вивчення базових дисциплін в основній школі";

·       для 9-11 класів – лист Міністерства № 1/9-426 від 01.06.2012 "Щодо інструктивно-методичних рекомендацій із базових дисциплін";

·       для 7 класу – лист МОН України від 26.06.2015 № 1/9-305 «Про вивчення базових дисциплін у загальноосвітніх навчальних закладах у 2015/2016 навчальному році».

Про особливості навчання математики учнів 8-х класів ЗНЗ у 2016/2017 н.р. див. статтю «Особливості навчальної програми з математики для учнів 8 класів ЗНЗ у 2016/2017 н.р.».

Результати організації роботи з обдарованими дітьми на обласному рівні за минулий навчальний рік:

- перемога (диплом ІІ ступеня) здобута ученицею 7 класу Вичівської ЗОШ І – ІІІ ст.;

- перемога (диплом ІІ ступеня) здобута командою учнем 8 класу Зарічненського НВК «ЗОШ І ст. – гімназія».

Цікавими щорічними на Міжнародному та Всеукраїнському рівнях є масові математичні конкурси «Кенгуру». Цьогоріч у конкурсі взяли участь 222 і 524  учні із 29 навчальних закладів. Варто зазначити, що результати конкурсу свідчать про належну відповідальність шкільних координаторів щодо організації та створення умов  об’єктивного його проведення. Практика показала, що такі конкурси потрібні, вони приносять велику користь у формуванні всебічно розвиненої особистості. Ними переслідуються найголовніші освітні цілі щодо підвищення якості математичної освіти – знайти якомога більшу кількість бажаючих учнів підвищувати свій інтерес до предмета, входячи до цікавого пізнавального світу математики.

З метою підвищення рівня та якості роботи з обдарованими дітьми рекомендуємо:

-       продовжити роботу майстер-класу для вчителів математики району з питань підготовки до олімпіад;

-        організовувати індивідуальні консультації, навчально-тренувальні збори для учасників районної  та обласної  олімпіади з математики;

-       постійно в роботі користуватися блогами і сайтами з питань підготовки до олімпіади з математики.

Під час навчально-виховного процесу з математики важливо удосконалювати рівень навченості школярів за допомогою проведення обов’язкового оцінювання навчальних досягнень учнів: поточне, тематичне і підсумкове та основного виду оцінювання – тематичне (не менше трьох у кожному семестрі). Нагадуємо, що кожен із перелічених видів оцінювання має дату його проведення, окрім підсумкового: тематична, семестрова, річна, які виставляються на основі поточних оцінок, щомісячної оцінки за ведення зошита, письмових самостійних робіт і контрольної роботи (ні в якому разі не підраховувати середній  бал, а оцінювати реальні досягнення учня) – тематична (без дати); на основі тематичних – семестрова, а на основі семестрових – річна. Варто не забувати, що «Який би слабкий клас нам не дістався, ми десятиріччями не ставили би дітям поганих оцінок, не скаржились батькам на учнів, – виявляється, так вчити можна, навіть більше, так вчити набагато легше. Поточні оцінки повинні стимулювати школярів, допомагати навчанню. Діти повинні відчувати радість успіху, навіть якщо успіх незначний, краще наголосити на слові «успіх», а не на слові «незначний» (Ш.А.Амонашвілі).

Вимоги до ведення класного журналу регламентуються наказом Міністерства освіти і науки України від 03.06.2008 р. № 496 «Інструкція з ведення класного журналу для учнів 5–11(12) класів ЗНЗ».

Тематичному оцінюванню навчальних досягнень підлягають основні результати вивчення теми (розділу) з урахуванням поточних оцінок, різних видів навчальних робіт (самостійних, контрольних робіт) та навчальної активності учнів (але не середнє арифметичне всіх оцінок, а враховуючи динаміку особистих навчальних досягнень кожного учня під час вивчення теми). Під час вивчення кожної теми вчитель підтримує зворотній зв’язок з учнями через: поточне оцінювання, перевірку виконання домашніх завдань, ведення зошита, проведення діагностичної самостійної роботи (25–45 хвилин), 1–2 короткотривалих самостійних робіт (10–15 хвилин), письмової контрольної роботи (бажано з використанням тестових технологій).

Орієнтовна кількість контрольних робіт та тематичних оцінювань у кожному класі є у щорічних Методичних рекомендаціях МОН України щодо навчання математики. Саме ця кількість робіт і дати їх проведення мають бути занесені до графіка обов’язкових письмових робіт, який розробляється заступником директора щорічно.

Після закінчення вивчення теми рекомендую проводити урок узагальнення знань, умінь і навичок, після контрольної роботи – урок корекції знань, умінь і навичок. Це все слід врахувати під час перевірки і затвердження календарно-тематичних планів учителів математики.

Нагадую про те, що з математики окремий урок тематичного оцінювання не проводиться, тому перед графою «Тематична» не залишається вільна клітинка. Додатковий запис щодо назви теми над датами в журналі не робиться. У разі проведення здвоєних уроків (у тому числі практичних і семінарських занять) дата кожного уроку (практичного заняття, семінару) і тема записується окремо.

Контрольні роботи є обов’язковими для виконання всіма учнями класу, а бали за контрольні роботи виставляються до журналу в клітинки, що відповідають датам проведення таких уроків. Якщо учень був відсутній на уроці, на якому проводилася контрольна робота, то у цій клітинці ставиться «н», поруч через дріб виставляється бал після виконання роботи. Якщо учень був відсутнім під час виконанням класом контрольної роботи, він не втрачає шансу її написання до кінця семестру. У випадку відсутності учня наприкінці семестру оцінка за останню тему виставляється на підставі поточних оцінок без написання контрольної роботи.

Кожен учень пише контрольну роботу з теми лише один раз. Усілякі переписування порушують вимоги нормативних документів.

Для контрольних робіт з математики передбачаються окремі зошити, які зберігаються в навчальному закладі протягом навчального року. В них виконуються контрольні та корекційні роботи:

у 5 – 6-х классах – 1 зошит для контрольных робіт з математики;

в 7 – 11-х класах – 2 зошити, з них один для контрольних робіт з алгебри (алгебри та початків аналізу) і один для контрольних робіт з геометрії.

Перевірка контрольних робіт учителем здійснюється в термін до наступного уроку. Корекційна робота (робота над помилками) повинна проводитися учнями в зошиті для контрольних робіт під час перебування їх у навчальному закладі.

Необхідно звернути увагу на той факт, що зошити для контрольних робіт повинні постійно знаходитися в навчальному закладі і не підлягають винесенню з нього.

Самостійні роботи з математики учні можуть виконувати в робочих зошитах або у зошитах з друкованою основою (в такому разі вчитель повинен зберігати використані варіанти протягом навчального року). За самостійні  поточні письмові роботи оцінка може виставлятися до журналу не всім учням, тобто відсутні учні роботи не доздають.

Вимоги до перевірки зошитів регламентуються методичним листом Міністерства освіти і науки України від 27.12.2000 р. № 1/9-529 «Орієнтовні вимоги до виконання письмових робіт і перевірки зошитів з природничо-математичних дисциплін у 5–11 класах» (окрім кількості контрольних робіт).

Оцінка за ведення зошита, як правило,  виставляється перед тематичним оцінюванням, але не рідше одного разу на місяць, в учнівських зошитах під назвою «За зошит» та в класному журналі у графі «Зошит» перед колонкою з написом «Тематична» і рахується як поточна. Якщо тема вивчається більше місяця, оцінка за ведення зошитів може бути виставлена декілька разів протягом її вивчення. Виняток може бути лише у випадку виставлення тематичної після 1-2 уроків з початку місяця. Оцінка за зошит впливає на оцінку за тему.

Вимоги щодо обсягу домашніх завдань регламентуються методичним листом Міністерства освіти і науки України від 29.10.2007 р. № 1/9-651 «Про обсяг і характер домашніх завдань учнів загальноосвітніх навчальних закладів».

У графі «Завдання додому» стисло записується його зміст (прочитати, вивчити напам'ять, повторити тощо), параграфи (сторінки) підручника, номери задач, вправ тощо. При цьому завдання для домашньої роботи обов´язково повинні бути диференційовані і рівневі. Певна частина (2-3 завдання) повинна бути запропонована усім учням класу, а інша частина (1-2 завдання) учням, які мають високий рівень знань або цікавляться математикою.

Сучасний ринок праці, здобуття якісної професійної освіти, потреба в продовженні освіти на наступних етапах, розв’язанні практичних задач ставлять відповідні вимоги до володіння математикою. Забезпечити якісне викладання зуміє той вчитель, який професійно під час навчання вирішуватиме ряд важливих завдань. Зокрема, вчитель зобов’язаний:

1)          створювати сприятливі умови для повноцінного виявлення особистісних функцій учнів та їх розвитку;

2)          формулювати чітку мету навчання, доступну до сприйняття учнями; вести постійну мотивацію навчання;

3)          навчати учня вчитися, свідомо й ефективно застосовувати математичні знання в іншій діяльності.

Рекомендації щодо використання сучасних інформаційних та інноваційних технологій на уроках математики, особистісно зорієнтованого, діяльнісного, компентнісного підходів до навчання, підготовки учнів до зовнішнього незалежного оцінювання, програми курсів за вибором для профільного навчання, анотації нової навчально-методичної літератури, поради щодо організації роботи з обдарованими дітьми, розробки уроків та позакласних заходів досвідчених учителів та інше друкуються на державному рівні – у науково-методичному журналі «Математика в рідній школі», в газетах «Математика» та «Математика в школах України» та на офіційному веб-сайті Міністерства (www.mon.gov.ua), а на обласному – в газеті «Освіта Рівненщини», сайтах РОІППО, відділу освіти.

У підвищенні ефективності організації навчально-виховного процесу у ЗНЗ значну роль відіграє впровадження інноваційних технологій з використанням сучасних електронних засобів навчального призначення. Рекомендуємо користуватися сучасними програмними засобами: “Бібліотека електронних наочностей “Геометрія, 7-9 класи”, „Геометрія 10, 11”, програмно-методичний комплекс (ПМК) ТЕРМ VII-ІX (з алгебри для 7-9-х класів), педагогічний програмний засіб “Система перевірки знань, проведення олімпіад та конкурсів “ОЛІМП” тощо.  

Рекомендуємо, організовуючи навчально-виховний процес з математики у новому 2016/2017 навчальному році, вчителям математики та відповідним координаторам:

1) підвищити якість виконання загальних завдань ЗНЗ II-III ступенів;

2) дотримуватися єдиних вимог до загальноосвітньої підготовки учнів під час виконання навчального плану з математики;

3) вважати основними педагогічними проблемами у 2016/2017 навчальному році особистісно зорієнтований, компетентнісний і діяльнісний підходи до навчання математики.

Враховуючи вищевикладене, пропонуємо розглянути подані матеріали на засіданнях шкільних методичних об’єднань вчителів математики та прийняти відповідні рекомендації щодо підвищення ефективності викладання математики у 2016/2017 навчальному році.