Виховна робота

21 березня 2017 року. Виховна година в 7 класі
Тема: «Кожна людина унікальна і в цьому її цінність»
Мета: довести ідею неповторності й унікальності кожної особистості,допомогти кожному з учнів знайти в собі те, що відрізняє їх від інших.
Обладнання: Книги з повчальними притчами, цікавими історіями, заготовлені рисунки
Хід заняття:
Вправа «Вітання»
Здрастуйте ті, хто народився взимку
*    Хто народився влітку!
*    Хто найдобріші?
*    Хто найсильніші?
*    Хто найрозумніші?
*    Хто ледацюги?
*    Хто найкмітливіші?
*    Хто любить цукерки?
*    Хто любить навчання?
*    Кому було 13 років!
*    Кому було 30 років!
*    У кого гарний настрій!(встають по черзі ті, кого стосується вітання)
Здрастуйте всі!

Вправа «Комплімент»
Як давно вам дарували подарунки?
Сподобалося?
А як давно кожному з вас говорили компліменти?
Тому розпочнемо урок з психологічної розминки. Кожний повинен уважно подивитися на тих, хто поруч, і подумати, яка риса характеру чи звичка найбільше подобається і сказати комплімент. Кому зробили комплімент, повинен подякувати і зробити свій комплімент сусідові.
Усі люблять компліменти, кожна людина прагне набути власної значущості. Це дуже важлива властивість людської природи – бажання бути оціненою, як належить.

Повідомлення теми і мети заняття
Виховна година у нас сьогодні дещо незвичайна: «Цінність людини – в її унікальності!» Це означає, що я вас сьогодні не сваритиму за ваші негативні людські якості, а намагатимусь знайти в них щось позитивне, що може принести користь.
Метою нашого спілкування буде довести ідею неповторності й унікальності кожної особистості, допомогти кожному з вас знайти в собі те, що відрізняє вас від інших.
Людина. Таке близьке і зрозуміле всім слово. І разом з тим які різні відтінки ми вкладаємо в його значення…
Щойно народжене дитя – уже людина. І малюк, і підліток, і юнак – людина. Один, виправдовуючи свої помилки, промовляє: «Я ж тільки людина». Про іншого, захоплюючись силою чи розумом,  умілістю,  величчю чи благородством, говорять: «Ото людина!» Тобто, саме слово «людина» можна промовити з різною інтонацією і надати йому різнобарвного смислу. Давайте разом по рядочку зачитаємо вірш Василя Симоненка «Ти знаєш, що ти – людина»
Ти знаєш, що ти — людина?
Ти знаєш про це чи ні?
Усмішка твоя — єдина,
Мука твоя — єдина,
Очі твої — одні.
Більше тебе не буде.
Завтра на цій землі
Інші ходитимуть люди,
Інші кохатимуть люди —
Добрі, ласкаві й злі.
Сьогодні усе для тебе —
Озера, гаї, степи.
І жити спішити треба,
Кохати спішити треба —
Гляди ж не проспи!
Бо ти на землі — людина,
І хочеш того чи ні —
Усмішка твоя — єдина,
Мука твоя — єдина,
Очі твої — одні.

І я певна, що в кожному з вас є щось цінне, особливе, унікальне, цікаве й дивне. Тільки важко в собі це побачити. Дуже часто можна почути слова, що не всім дана та математика чи хімія, чи англійська мова, головне – щоб людина вийшла з неї чи з нього хороша. Чули такі слова? Бо в житті є багато всякої всячини, де не потрібні знання з математики чи хімії, а потрібні навики, потрібні вміння, які приносять суспільству користь. Наведіть приклади.
Потрібно не зациклюватись на своїх недоліках, а шукати в собі позитивні якості, за якими не будуть виглядати ваші «не вмію», «не знаю» і т.п. Треба в собі знайти щось таке, що може принести користь і собі, і суспільству, постаратися не бути пустим і безталанним.
Притча 1
Ось послухайте притчу про вільну людину
Одна людина не мала, що втрачати, тож цим пишалась і вважа­ла себе вільною.
«Мені нічого утрачати, — говорила вона. — Мені нічого втрача­ти!»
Якось вона захотіла побачити себе. Поглянувши на чисту по­верхню озера, вона дуже здивувалася, тому що вода відображала тільки небо і хмари.
«А де ж я?» — розлютилася людина.
«А тебе немає», — відповіло озеро.

Щоб така страшна річ не сталася з нами,ви дома мали підготувати малюнки, де записали, зобразили, показали свою унікальність. Та представлятимете ви їх наприкінці уроку. Можливо, дещо прийдеться добавити.
Чи знаєте ви, що особистість кожного з нас характеризується п’ятьма складовими.
Фізичний аспект – це наше тіло: шкіра і все, що під нею, а також наші фізичні характеристики і дії, наприклад, сила м’язів, витривалість, гнучкість.
Емоційний аспект – це  наші почуття: гнів, любов, сум, радість.
Соціальний аспект – це наша взаємодія з іншими людьми. Здатність співчувати, поважати, відстоювати свою точку зору.
Розумовий аспект – це  наше мислення, здатність розуміти, розмірковувати, і
розв’язувати проблеми, творчість і кмітливість.
Духовний аспект – це уявлення про віру, про сенс життя, моральні цінності людини.
І ми у кожному з цих аспектів маємо щось своє, унікальне.

Притча 2
Саме унікальні риси вмів розпізнати мудрець, який одного разу вирішив оженитися.
Притча про мудреця
Мудрець розповів своїм учням, як він вибрав собі дружину. Ви­ходив півсвіту, бачив дивних красунь Півночі, Півдня, Заходу і Сходу. І щоразу говорив собі: «Це вона!» Але в останню хвилину зупиняв себе запитанням: «А може, це ще не вона?»
У кожній він знаходив те, чого не було в іншій. Так і повернув­ся додому сам. Розчарований, дав собі слово оженитися на першій-ліпшій дівчині, що сподобається. Одружився, і прожив із нею довге і щасливе життя.
У чому зміст моїх пригод? — запитав він учнів.
Давайте ми попробуємо відповісти на запитання мудреця.
(Відповіді учнів)
Зараз ми проведемо кілька вправ, які допоможуть вам знайти в собі задатки до якихось видів діяльності, про які раніше ви не здогадувались.
Емоційне стисле передання художнього твору або уривка з твору, який вразив учнів. Можна використати твір як з української літератури так і з зарубіжної літератури. Все на вибір учнів.
Хто найемоційніше передав твір? (Відповіді учнів) От, вони мають артистичні задатки. Рухаємось далі.

Вправа «Придумай риму до слова»
Пропоную розбудити в собі талант поета. Прошу назвати риму до даного слова (сонце, жити, поле, журба, радість, …)
Вправа «Винахідник»
Для чого ще може пригодитися непрацююча лампочка, списана ручка,…?
(Відповіді учнів)
Як ви вважаєте, ким вони можуть бути у майбутньому, який в них криється талант, що відрізняє їх від інших?
Вправа «Художник»
Назвати якнайбільше прикметників до поданого іменника
Вправа «Я бачу …»
(Вчитель на дошці малює два трикутники, які дотикаються один до одного у вершинах, або вчитель малює, наприклад, хвилясту лінію, учні кажуть, що вони бачать річку, стежину, черв’яка, нитку, або щось інше…)
Чи не задумувались ви, що,  можливо, деякі наші сторони особистості краще видно зі сторони. Тому пропоную вам записати на папері риси характеру сусіда, які вам подобаються.
А тепер обміняйтеся записами і прочитайте написане.
Подумайте,  згадайте, що чули на уроці і допишіть ще речення-два,якщо потрібно.
А зараз найцікавіше. Пропоную вашій увазі малюнки, які характеризують вашу сутність. Їх ви приготували на заняття заздалегідь і ми не знаємо, чий це малюнок. Всі разом постараємось розкрити по малюнку сутність свого однокласника чи однокласниці.
(Вчитель допомагає краще розкрити різні грані унікальності, дещо додає, підбадьорює.)
Підсумок заняття
Сьогодні ми з’ясували, наскільки особлива та унікальна природа людини. Ваша особистість є цінною перш за все тому, що не існує нікого в світі, хто б повторював вас до дрібниць Вам ніколи не знайти людини, яка мала би ті самі відбитки пальців, як і ви. Генетична інформація в ДНК ваших клітин є унікальною і неповторною. Не буває людей з абсолютно однаковими почуттями і думками. Саме це робить кожну людину унікальною і особливою.
На завершення послухайте історію «Незвичне пограбування» і поміркуйте, що ж означає «бути особливим». Два хлопці у великому місті потайки пробралися у приміщення універмагу. Коли, через кілька годин, вийшли, обидва вдоволено посміхались, хоча не вкрали жодної речі. Те, що вони скоїли,  було набагато гірше. Вони пройшли по усіх відділах, міняючи на товарах цінники. Наступного дня все почалося як завжди. Лише через 4 години було помічено, що усі цінники на товарах переплутані.
Деяким покупцям пощастило – вони  придбали коштовні речі за безцінь. Іншим не поталанило, і вони заплатили значні суми за речі, які того не варті. Що говорить для вас ця історія? Чи ви хотіли б бути на місці покупців у цьому універмазі? Чому?
(Відповіді учнів)
Оскільки наша поведінка залежить від того, як ми самі до себе ставимося та від ставлення до нас інших людей, нам слід навчитися адекватно визначати нашу справжню цінність. Це означає, що ми повинні добре знати, якими якостями ми наділені, щоб не дозволяти ні самим собі, ні оточуючим повісити несправжні «цінники»
В житті у кожного є цінностей багато,
На жаль, багатство в нім не варте ні гроша.
Життя тоді чогось великого і варто,
Як є Сім’я, Здоров’я, Друзі і Душа.
Хоч і Робота теж свої права диктує,
Але її змінити можна, щось знайти…
Вона нас піднімає нас і  дисциплінує,
У ній ми до вершини можемо дійти.
Робота теж серйозна штука, а не жарти,
Бо бездіяльність — скука, сірість і пітьма…
А без Сім’ї, Здоров’я, Друзів що ти вартий?
І без Душі, якщо в тобі її нема…
Ці вічні цінності життєві — незрадливі,
На них одних завжди життєвий курс держи.
Ці справжні, незамінні цінності важливі:
Сім’ю, Здоров’я, Друзів, Душу — бережи.

І на закінчення нашого заняття прочитаємо разом вірш ЛІНИ КОСТЕНКО
"КРИЛА". Бо наші крила – це наші достоїнства, наші позитивні риси, якості, поступки…
А й правда, крилатим ґрунту не треба.
Землі немає, то буде небо.
Немає поля, то буде воля.
Немає пари, то будуть хмари.

В цьому, напевно, правда пташина...
А як же людина? А що ж людина?
Живе на землі. Сама не літає.
А крила має. А крила має!

Вони, ті крила, не з пуху-пір"я,
А з правди, чесноти і довір"я.
У кого - з вірності у коханні.
У кого - з вічного поривання.
У кого - з щирості до роботи.
У кого - з щедрості на турботи.
У кого - з пісні, або з надії,
Або з поезії, або з мрії.

Людина нібито не літає...
А крила має. А крила має!

 2012 рік
У виховній роботі з дітьми завжди розглядаю такі теми, які спонукають їх творити добрі справи, гуманно ставитися до людей, берегти природу, бути гідною людиною та достойним громадянином своєї держави. 
Нижче подані кілька таких виховних годин.

Година спілкування
на тему:
«Душі людської доброта»

Мета: формувати громадську ментальність школярів, їх ціннісне ставлення до людей; виховувати такі чесноти особистості, як доброта, милосердя, безкорисливість, прагнення допомогти, культуру спілкування підлітків, толерантність і тактовність.

Очікувані результати: сформованість засад ціннісного ставлення учнів до людей, укріплення таких чеснот, як доброта, милосердя, безкорисливість, прагнення допомогти тому, хто потребує допомоги.
Методичне забезпечення: дерево мудрості з висловами про доброту та прислів’я про доброту. 
«Не одяг красить людину, а добрі діла»
«Добра людина – надійніше кам’яного мосту»
«Хто людям добра бажає, той і собі має»
«Поведінка – дзеркало, у якому кожен показує своє обличчя» (Й.-В.Гете)
«Робиш добро – не кайся, робиш зло – зла і сподівайся».

Хід години спілкування:
Класний керівник зачитує вірш В.Симоненка «Ти знаєш, що ти – людина»




Ти знаєш, що ти – людина.
Ти знаєш про це чи ні?
Усмішка твоя – єдина,
Мука твоя – єдина,
Очі твої – одні.

Більше тебе не буде.
Завтра на цій землі
Інші ходитимуть люди,
Інші кохатимуть люди –
Добрі, ласкаві й злі.

Сьогодні усе для тебе –
Озера, гаї, степи.
І жити спішити треба,
Кохати спішити треба –
Гляди ж не проспи!
Бо ти на землі – людина,
І хочеш ти цього чи ні –
Усмішка твоя – єдина,
Мука твоя – єдина,
Очі твої – одні.

Класний керівник. Чому наша година спілкування розпочалась саме з таких слів? Що говориться у вірші? (Відповіді учнів). І справді, на світі є різні люди і проживають вони своє життя по різному. А як правильно прожити життя? Чи є певні духовні закони? Вони є і ми про них сьогодні поговоримо. Важливою чеснотою духовного світу людини є вміння творити добро або ж доброта.

У давнину на Русі слово «добрий» мало значення «міцний», «добрий». Пізніше цим словом почали оцінювати людину за зовнішнім виглядом, красою. Ще пізніше зміст слова «добрий» доповнили наступними поняттями: «багатий», «багатство», «домашній скарб». Згодом поняття «добрий» набуло значення «душевний», «лагідний», «хоробрий», «міцний», «корисний», «гарний», «граційний».
У народі поняття добра і доброти пов’язувались з такими важливими , як «людина», «рід», «діло», «розум», «доля», «душа» тощо. у стародавніх колядках, побажаннях, примовках люди зичили одне одному саме добра: «Доброго вам дня», «Добридень», «Доброго вечора», «Здрастуйте», «Доброго здоров’я», «Дай, Боже, час добрий», «У добрий час», «У добру путь», «На добраніч!». Існував звичай платити добром за добро, творити добрі справи , і хто його порушував, піддавався загальному осудові.
Людину, котра творила добро, називали добродієм.

Це було давно, а ми живемо в сучасному світі. Ми не знаємо, які люди жили кілька поколінь назад. Але для порівняння прочитайте вірш Т.Г.Шевченка, рядки якого кажуть, які були люди того часу.

Учень читає вірш Т.Г.Шевченка.

(Обговорення)

В сучасній літературній мові з коренем «добр» налічується понад 50 слів: доброчинний, добропорядний, доброчесний, …

Обговорення:
– Продовжте цей логічний ряд (доброзичливий, добродійний, добросердечний, добрячий, добросусідський, добродушний і т.п.)
–       Який зміст ви вкладаєте в поняття «доброта»? (Чутливе, дружнє ставлення до людей; привітність, ласка, прихильність).
–       З чим асоціюється у вас слово доброта?
–       Що або хто постає у вашій уяві, коли ви чуєте це слово?
–       Які, на вашу думку, основні ознаки доброти? І чи є взагалі такі ознаки? (Краса, душевність, щедрість, ласка, повага, милосердя).
–       Поясніть своїми словами, як ви розумієте вислів «Робити людям добро – добріти самому».

Класний керівник. Доброта, милосердя, вміння співпереживати за інших складають основу людського щастя.

Уже в 4 ст до н.е. давньогрецький філософ Платон стверджував: «Турбуючись про щастя інших, ми знаходимо своє власне щастя». Цю думку продовжив у І ст. н.е. римський філософ Сенека: «Людина, яка думає тільки про себе та шукає в усьому свою вигоду, не може бути щасливою. Хочеш жити для себе – живи для інших».
І справді, людина, яка робить добро іншим, відчуває себе щасливою. А той, хто любить лише себе, не може бути щасливим. І.С.Тургенєв зауважував: «Любов до себе – самогубство. Себелюбна людина засихає, як одиноке дерево». Людина, яка любить тільки себе, яка не має друзів, залишається самотньою, коли стикається з життєвими труднощами.
Доброта, чуйність, щиросердність, уміння розділити чужий біль, підтримати у скрутну хвилину, розрадити в горі і біді – це те, що робить нас людьми, це те, чим людина відрізняється від інших істот.
Наш світ такий старий та неспокійний,
В нім негараздів – не підрахувати.
Іноді він здається божевільним,
Його давно вже треба лікувати.
А в ньому ми –прості земні істоти,
Живем в тривозі вже мільйони літ,
Собою заповняємо пустоти,
І душі відпускаємо в політ
Туди, де їм, напевно, буде краще.
Де їх чекає вічна благодать.
Тут, залишаючи напризволяще,
Всі доброчинності, що в цьому світі сплять.
Ми так і не навчились розуміти:
Без доброти все зникне навкруги,
Потрібно друга в ближньому відкрити,
А не іти на різні береги.

Обговорення:
– Які ознаки доброти ви б виділили в прочитаних мною рядках?
– Як ви розумієте слова «Всі доброчинності, що в цьому світі сплять.
Ми так і не навчились розуміти»
–       Складіть правила доброти. (Орієнтирами можуть бути наступні:
–       Поглянь навколо – хто потребує поради, доброго слова, співчуття, допомоги – допоможи.
–       Постав себе на місце іншого. Зрозумій і виконай його бажання.
–       Вмій прощати всім, а собі – ніколи.
–       В людині цінуй людяність.)
–       Якби ви були художником, як би ви намалювали доброту?

Класний керівник. Чи існує, на вашу думку, наука творення добра? І чи варто нам цій науці вчитися? Підказку нам дасть наступна історія.

Якось прийшов старець до багатих господарів із проханням допомогти харчами, одягом. Одна жінка скупа, жадібна, дала трішки, аби відчепився, інша – без жалю всього виділила, ще й грошей дала.
Сталося так, що спопелив вогонь обидва будинки. І вернув прохач обом жінкам те, що одержав від них, а сам зник.

Обговорення:
– Чи варто вчитися доброті?
–       Які доброчинні справи робите і готові робити ви в шкільному і дорослому житті?
Класний керівник. Справами творіння добра, як і милосердя, людина може досягти багато чого.

І не варто нам копатися у тому, хто заслуговує, а хто не заслуговує нашої уваги – всім подай, хто просить. Цим ми і себе духовно збагачуємо, і близького від падіння убережемо. «Бо той, хто дає волю доброму руху свого серця, той збагачується перш за все сам – в його душу входять світла, цілюща сила, радість, мир, які лікують всі хвороби і виразки вашої душі».
Лікування добротою потребують не тільки хворі і самотні люди, а й цілком благополучні і здорові, в яких зачерствіла душа і які глухі до чужого горя. З такими сліпими та глухими треба говорити терпеливо, пробуджувати в них почуття доброти життєлюбним і проникливим словом. «Треба, щоб за дверима кожної задоволеної, щасливої людини стояв хто-небудь із молотком і постійно нагадував би стуком, що є нещасні…», – писав класик світової літератури А.Чехов.

Не нарікай на глухість душ людських
І не гостри в злобі на них зубів…
А ти що людям доброго зробив,
Що вимагаєш доброти від них?
Чого мовчиш? Подумай і збагни.
Але уже з низької висоти
І зваж, і переваж, а хто є ти?
І, зваживши, нікого не вини.
А сам в своє більмо душі заглянь,
Чи там хоч раз добром світила рать.
І променем зорилася святим?
І ти збагнеш, що до твоїх страждань
Не відгукнеться власна глухомань,
А ти шукаєш в людях доброти.
Олександр Богачук

Підсумкове обговорення:
– Чому повчають нас ці рядки?
–       Які поради поета ви взяли б в доросле життя?

Підсумкове побажання класного керівника.
Кажімо більше ніжних слів
Знайомим, друзям і коханим,
Нехай комусь тепліше стане
Від зливи наших почуттів.
Нехай тих слів солодкий мед
Чиюсь загоїть рану.
Чи перший біль, чи то останній –
Коли б то знати наперед!
Кажімо більше ніжних слів,
Комусь всміхаймось ненароком,
То не життя людське коротке.
Короткі в нас слова черстві,
Кажімо більше ніжних слів…
Не говори про доброту,
Коли ти нею сам не сяєш,
Коли у радощах витаєш,
Забувши про чужу біду.
Бо доброта – не тільки те,
Що обіймає тепле слово.
В цім почутті така основа,
Яка з глибин душі росте.
Коли її не маєш ти,
То раниш людяне в людині.
Немає вищої святині,
Ніж чисте сяйво доброти.

Запитання до класу: Що нового для себе ви дізналися з цієї години спілкування?
Чи візьмете собі в доросле життя всі правила доброти, які почули сьогодні?

_________________________________________________________________________________


 Вечір прощання зі школою
(звучить пісня про школу)
Ведучий 1. Доброго дня, шановна родина. Я таки не помиляюся і ще раз повторюю, родина, бо думаю, що сьогоднішнє свято – це єднання у велику і дружну родину дітей, батьків і вчителів.

Ведуча 1. Дорогі друзі, сьогодні ми зібрались на незвичайне свято, свято, якого немає в жодному календарі. У цьому святі поєднані біль і розлука, світлі надії, радісна зустріч з майбутнім. Сьогодні прощаються зі школою майбутні випускники. І нехай це свято прикрашають добрі посмішки і теплі слова.

Ведучий 2. Ми сьогодні зібралися в залі
Проводжати  дитинство своє.
Відлітає в замріяні далі
Сьогодення  твоє і моє…
Ведуча 2. Все вирує, цвіте і буяє,
Травень вішає квіти в саду…
Одинадцять шкільних пролітає…
Я на зустріч зі школою йду…

Ведучий 3. Юність наша – складна і примхлива:
То сміється, то плаче слізьми.
Все буяє – і сонце, і злива.
Перешкоди здолаємо ми!
Ведуча 3. А без нас все залишиться в школі:
Парта, дошка, класне вікно…
І не нам – іншим учням – надалі
Даруватиме світло воно.

Ведучий 1. Ми сьогодні веселі й святкові,
Завтра разом не будемо ми.
Юнаками, вродливими юнками
Називатимуть нас, не дітьми.
Ведуча 1. Хай усім вам всміхається доля:
У науці, у праці, в сім'ї!
Я бажаю вам щастя і волі,
Однокласники щирі мої!

ПІСНЯ «Однокласники»  Лєна
Ведучий 1. Шановні батьки, учителі, гості свята, зараз на цю сцену зійдуть ваші діти – майбутні випускники  2014 року!

Ведуча 1. У народі є така прикмета: якщо хтось, вирушаючи в далеку дорогу, стане на підкову, то йому обов'язково пощастить у житті. Тому ми і надаємо вам таку змогу: на початку вашого самостійного життя стати на підкову, щоб вам щастило завжди і у всьому.

Ведучий 1. Дорогі випускники, зараз у нас настає ота хвилина, яку можна сприймати, як межу між дитинством і дорослим життям. Ви підете в це життя шляхами, які наворожила вам доля.

Ведуча 1. А за добрим слов'янським звичаєм, всім, хто вирушає в дорогу, стелять рушник, щоб шлях був чистим, гарним і квітучим, як оті рушники. А розстелять ці рушники перед своїми дітьми материнські руки – найтепліші, найдобріші й найрідніші.

Ведучий 1. Ось ідуть на сцену вже востаннє
Наші  учні – цей найстарший клас!
Хай здійсняться всі ваші бажання!
Ми ласкаво запрошуємо вас!
Ведуча 1. Злинь же, музико, в небо гучніше!
В добру пору лунай, в добрий час!
Вище голови! Йдіть веселіше!
Ми всі вже чекаємо вас!
Звучить МАРШ (ідуть випускники)
Паралельно на дошці проходять фото.
ПІСНЯ «Старі фотографії» Лєна
Учениця розказує вірш
Ведучий 2. Ти віриш, що це відбувається з нами?

Ведуча2. Ти про що?

Ведучий 2. Та про те, що вже позаду 11 шкільних років.

Ведуча 2. Тані, ще не все. Хіба у нас був коли-небудь випускний?

Ведучий 2. Ще ні. Але скоро настане і ми опинимось на роздоріжжі перед вибором. Куди поведе нас життя?.. На яких шляхах наша доля?..

Ведуча 2. Давай озирнемось назад. Що там було на початку?

Звучить ТИХА МУЗИКА… ПЛАЧ ДИТИНИ
Ведучий 3. Далекі чи близькі 1996 – 1997 роки? Як для кого? Які тоді були весни, осені, зими, літа? Хто зна?.. Але точно знаємо, що щасливі, адже для 55 родин доля подарувала маленьку крихітку, синочка чи доньку.

Ведуча 3. Тихо… Тихіше. Народилась дитина. Гарненька така. У згорточку білих пелюшок мирно спить на руках. Спи, моя крихітко, пташечко гожа. Люлі, люлі, люлечки, люлі… Спи, голубочок, спи, мій синочок, спи, мій дзвіночок, будь найщасливішим ти!

Ведучий 3. А допомогли з'явитись на світ цим лялечкам наші люди в білих халатах.
Ведуча 3. А ми – ці малята – щиро дякуємо вам за нашу появу на світ.

Ведучий 3. Земля ота, де народився,
Свята святих усіх земель,
Де ти зростав, де учився,
Де дід і прадід твій помер.
Ведуча 3. Ота земля лиш має право
Постійно в серці нашім жить.
І щоб душею не лукавить,
Наш вічний борг – її любить.
ПІСНЯ Це край, де я родилась і живу  Софія Блищик
Ведучий 1. Минали дні і місяці минали,
А наші дітки швидко підростали…
Батьки в садочок їх віддали,
Щоб виховательки їх першим мудростям навчали.

Ведуча 1. Блаженне серце те в людини,
Що може біль чужий відчуть,
Й віддать всі сили до краплини,
Щоб радість діткам повернуть.

Ведучий 1. Такому серцю ми співаєм,
В якім вбачаєм сенс життя.
І перед вами, вихователі, чоло схиляєм
За чуйність щиру й співчуття.
Ведуча 1. Дякуємо нашим вихователям садочка «Струмочок»: ___________________________________________________________________________________________________________________________________
Ведучий 2. Сьогодні якось особливо співали пташки, сонце спокійне і мирне, небо чисте і безмежне. Це пам'ятне свято ніби пророкує доброту в доросле життя, а ясний, спокійний день – чистий і безмежний шлях.

Ведуча 2. Дорогі мої однокласники, а пам'ятаєте, як все розпочиналось? Одного вересневого ранку дехто з радістю і завзяттям, дехто з острахом і сльозами на очах прийшли вперше до школи.

ВІРШ    Школа Наталка Сьох
Наше дитинство і юності роки
 Так пролетіли швиденько, як мить.
 В школі були вчителі і уроки,
 Тут ми училися вчитись і жить.
 В школі були друзі й перше кохання
 Та неповторні веселощі й сміх,
 Пісня крилата... А ось і прощання
 З школою, з друзями — зразу для всіх.
 Мрія звучить, чарівна, добротворна,
 Кличе в казковий і зоряний світ.
 В кожного доля своя, неповторна —
 Ми летимо в свій найперший політ.
 Будь до нас, доленько, щира й прихильна,
 Щедра на ласку і добрі діла.
 Школа, де вчились, від нас невіддільна,
 Бо в майбуття з нами разом пішла.
 І у житті ніжним спогадом буде
 Те, як були ми у школі дітьми...
 Роки промчать, та ніхто не забуде
 Школу, де вчилися й виросли ми.

Ведучий 3. Саме тут тебе зустріла перша вчителька: Рожець Надія Іванівна,

Ведуча 3. Це вона взяла ваші тендітні рученята і повела з собою в чарівний світ знань, такий складний і незвіданий. Це на неї, добру і лагідну, дивились ви із надією, у неї шукали захисту… Ловили її кожне слово, пильно вдивлялись в очі, шукаючи там відповіді на всі запитання.

Ведучий 3. (Замріяно, по-дитячому) Букварі і читанки, парти в два ряди. Наша перша вчителька з нами назавжди…
ПІСНЯ Стежечка-мережечка
ЗАПИТАННЯ ВЧИТЕЛЬЦІ
ВІРШ про першу вчительку
Ми проводили маневри —
 Випробовували нерви.
 Тест учителька пройшла —
 Ключ до кожного знайшла.

 Треба визнати всім прямо,
 Що вона, як рідна мама:
 І підтрима, й насварить,
 Розбере проблеми вмить.

 Ми ставали усе більші,
 З кожним роком розумніші,
 А учителька із нас
 Згуртувала дружний клас!

 Хай же сонце їй сміється
 Та усе в житті вдається.
 Ми засвоїмо у строк
 Найважливіший урок!

 Краще вчительки немає —
 Кожен з нас це добре знає.
 Тож вітаємо її
 В ці святкові ясні дні!

Ведучий 1. Ось і настав цей надзвичайний день, день радісний і тривожний, веселий і сумний водночас, день прощання зі школою, щирими друзями-однокласниками та добрими наставниками-вчитлями.

Ведуча 1. З хвилюванням і цікавістю вдивляємось в цю далечінь. Гордістю сповнені погляди наших батьків. Скільки радості випромінюють ці очі! Але в глибині душі затаїлась тривога.

Ведучий 1. Їм ми завдячуємо своїм життям. Їхня безмірна і щира любов надає нам сили в часи розчарувань, захищає від негараздів.

Ведуча 1. Це вони тримали наші тремтячі ручки, коли ми вперше переступили поріг школи. Це вони крок за кроком долали разом з нами премудрості шкільної науки.




ВІРШ про батьків
 А без батьків чого ми в світі варті?
Без маминої ласки і тепла,
Без батьківської строгості і жарту,
Без  нашого родинного  житла?
Вони ж нас, як пташок в гнізді, зростили,
Давали дітям раду, як могли…
І в наших душах сонце засвітили,
І крила для польоту нам дали.

ПІСНЯ Мої батьки Я та Іра

Ведучий 2. Росте людина… ЇЇ життя розпочинається світанком душі… дитинством. Залишається воно в пам’яті, як потаємне і світле. І скільки б не пройшло років, гарем дитинства притягує до себе, повертає з найвіддаленіших куточків людської пам’яті.

Ведуча 2. Серед життєвих негараздів, душевних падінь потрібно частіше повертатись туди, де і вітер своїми обіймами заспокоює, навіює душевну рівновагу, вселяє в душу надію і повертає до берега дитинства.

Ведучий 2. Тож хай процвітає і не буде забута благословенна земля батьків ніким.

Ведуча 2. Погляньте навкруги, дорогі однокласники, скільки сяючих очей дивляться на вас! Це ваші мами і батьки, бабусі і дідусі, брати і сестри, друзі і знайому.

Ведучий 2. Всі ці роки за вами невпинно слідкують очі батьків, особливо очі матусі.

Ведуча 2. Стоїш ти на Землі – Мати, – вища  і святіша від усіх богинь! З букви краплинки, із звуку сльозинка – і народиться одного дня на світ слово святе «мама», мовлене устами янголяти. Не можна запам’ятати цю мить, як і не згадати того дня, коли над нашою колискою вперше схилилася мати.






ВІРШ про маму
Існує в світі та людина,
З якої починається дитина,
З якої ми вчимось ходити,
Слова так ніжно говорити.
З її любові ми ростемо,
Навчаємось і бережемо
Оте єдинеє тепло,
Яке з дитинства нам дано.
І завдяки одній отій рідненькій….
Пісня Обніми Я і Діма Олійник
Ведучий 3. Так, батько і мати – найрідніші і найближчі кожному з нас люди. Від них ми одержуємо життя. Вони вчать нас людських правил, збагачують наш розум, вкладають у наші вуста добрі слова.

Ведуча 3. Давайте ж привітаємо тих батьків, які завітали до нас на свято.

Ведучий 3. Батьки і діти… Діти і батьки… Нерозділене і одвічне коло. Ми засіваємо життєве поле не на день, а навіки. І сово зараз вам, батьки.

Ведуча 3. До слова запрошується Лагун Оксана Максимівна
ВИСТУП МАМИ
ПІСНЯ Моя мамо Ірина Андріївна
НАКАЗ (говорить батько) Під питанням
ВІРШ  Не блукай між домами, коли дома жнива Діана
ПІСНЯ Я на вальс вас запрошую
(діти дарують квіти батькам і запрошують на вальс)

Ведучий 1. Роки летять, неначе журавлі,
Не встигли й оглянутися  навколо,
Як в метушливій та веселій ми сім’ї
Уже й закінчуємо нашу рідну Зарічненську школу!

Ведуча 1. Оглянімось назад. В 2007 році в Зарічненській школі з’являються три класи п’ятикласників, які утворились з учнів навколишніх шкіл. На той час їх класними керівниками були Бандура З.І., Масюк О.В. та Супрунюк Н.С. З часом в нас залишилось лише два класи




ВІРШ
Які ж терплячі все ж ті класні керівники:
Ідеї цінні подавали,
Ходити в школу заставляти.
А ще до пізньої пори
Робили з нами вечори.
І непомітно вчили нас добру,
Порядку кожен раз.
І скільки вистачало сили,
Людей порядних з нас «ліпили».
Ми ж у житті вас не забудемо
І пам’ятати завжди будемо.
За все ми вдячні вам без ліку!
«Спасибі» ніжне і велике!
ПІСНЯ Вчителька, мікрорайону нашого жителька (під питанням)
Діти дарують грамоти класним керівникам
Ведучий 1. О, скільки радості й тепла при слові школа в нас зринає.
Бо лиш вона веде й вела дітей в країну знань безкраю.

Ведуча 1. Навкруг  дорослі і малі найбільше школу поважають.
Бо лише у ній учителі в життя дорогу прокладають.
ВІРШ
Школа — велика дитяча країна,
 В ній відкривається білий наш світ.
 Тут пізнає себе кожна дитина,
 І відправляється звідси в політ.
 Знань надається тут першооснова,
 Жити, дружити учились ми в ній.
 Школу скінчили та линемо знову
 В дзвінкоголосий і радісний рій.
 В школі так щиро сміятися вміли,
 Рішення легко приймалися в нас.
 Впевнено всі ми до мрії летіли...
 А повернутись не сила й не час...
Ведучий 1. Усі ми родом із дитинства.
Прийшли сюди малі.
Тут нас ростили і навчали
Всі  наші рідні вчителі.

Ведуча 1. Сьогодні скажем їм: «Спасибі, що підняли й зростили нас
І просто нас учили жити
Іхвилюватися весь час»


Ведучий 1. Повинні бути вдячні ми довіку
За вашу віру, ласку і тепло,
За те, що розуміли нас, любили,
За допомогу, чуйність і добро.

Ведуча 1. За ті знання, які даєте і давали,
За те, що часто, як і ми, були дітьми,
За те, що добру нас завжди научали,
Спасибі, любі наші вчителі!

Пісня Спасибі, вчителю, мій давній оберіг  Любка Хомич

Ведучий 2. Почуття переповнюють залу, свіжий подих красуні-весни, свою любов, прихильність і повагу  також сьогодні адресуємо директору ми.

Ведуча 2. До слова запрошується директор школи Стрілкова ЛюД.

Ведучий 2. Щасливий той, хто бачить зорі в небі,
Щасливий той, хто засіва поля,
Щасливий той, хто море при потребі
Засвітить нам, мов провідна зоря.

Ведуча 2. А провідною зорею в нелегкому путі по тернистих стежках дорослого життя стане для кожного з нас ім'я улюбленого вчителя.

Ведучий 2. Одинадцять років ви, дорогі наші вчителі, як яскраві зорі, осівали своїм світлом дорогу до знань, зігріваючи своїм теплом наші дитячі душі і залишаючи яскравий слід у серці кожного з нас.

Ведуча 2. Нам здавалося, що ви знаєте і вмієте все. Для нас ви були добрими феями і могутніми богами. І сьогодні ми б хотіли віддати вам віддати належну шану і запросили на Зірковий Олімп слави.

Ведучий 2. Отож, на Зірковий Олімп слави запрошується наш головний шкільний бог – Стрілкова Л.Д.






Ведучий 3. Директор у школі – фігура центральна.
Як кажуть в народі: всьому голова.
Директор на місці – то й школа в пошані,
Тому й в подарунок їй – булава!

Ведуча 3. Для нагородження запрошуємо заступника з навчальної частини Костюкович Л.А.

Ведучий 3. За труд і відвагу, за розклад удачний,
Недоспані ночі, за звершення в праці
Прийміть в подарунок оці всі ручки,
Щоб розклад складали в наступні роки.

Ведуча 3. Олімп чекає своїх перших вчителів!

Ведучий 1. Найперші наші вчителі – ранкові наші зорі.
Спасибі вам за те, що ви були у нашій долі.
За те, що нас учили
І людей з усіх ліпили.

Ведуча 1. Для нагородження запрошуємо вчителя української мови та літератури Бандуру З. І.

Ведучий 1. Сердечно вдячні вам за те, що вчили нас жити, любити,
Й привили слово золоте, що кличе з школою дружити.

Ведуча 1. До нагородження запрошуємо вчительку світової літератури Глінчук І. М.  та Лозіцьку Л. С.

Ведучий 1. Світову літературу теж потрібно знати і нових авторів вивчати.

Ведуча 1. На Зірковий олімп запрошуються вчителі історії

Ведучий 1. Ми дякуєм за те, що знаємо всі дати, уміємо проводити дебати і у часі мандрувати.

Ведуча 1. На Олімп запрошуємо найголовніших людей у школі – наших вчителів математики – Масюк О.В. та Пожарську М.С.

Ведучий 1. Математику нам треба вити всім на 5, бо без неї навіть гривні ми не зможем рахувать.

Ведуча 1. Хочемо на Олімп запросити вчительку англійської мови Бубчак О.І.

Ведучий 1. Іноземна – дивна мова. Так потрібна зараз всім. Саме в ринкових умовах і особливо молодим.

Ведуча 1. На Зірковий Олімп запрошуємо головного дослідника школи – Дяденчук В.В.

Ведучий 1. Скільки законів всіляких, обчислень, планет… Знати їх слід… Який таємний науковий світ!

Ведуча 1. Для нагородження запрошується вчителька хімії Музичко Г.І.

Ведучий 1. Хімія – цариця нині, бо без неї нікуди: носимо тканину з нафти і чаї п’ємо з води. І таблиця, всім відома, потихесеньку зростає, знати хімію всім треба, хоч ця наука не проста є!

Ведуча 1. Зірковий Олімп запрошує вчительку мандрів Полівко С.А.

Ведучий 1. Географія – наука всім потрібна і корисна, щоб ти добре клімат знав і ніде не заблукав, по морях усіх проплив та всі гори підкорив.

Ведуча 1. Олімп запрошує вчительку економіки Конопліцьку В.Ф.

Ведучий 1. Для нагород запрошуються вчителі інформатики Атаманчук В.М. та Масюк О.В.

Ведуча 1. Інформатика – наука, всім потрібна нині, тож купіть, батьки, комп’ютера дитині!
Ведучий 1. Вирушаємо ми далі – Юрія Петровича зовемо по медалі.

Ведуча 1. Сила, спритність і сміливість, ще осанка і фігура – все ввійшло в єдине слово – фізкультура.

Ведучий 1. Не забуваємо ми нагородити і вчителів праці Літвінчук Г.В. та Горошка О.В.

Ведуча 1. За пречудові витвори руками ми пам’ятатимемо вас роками!

Ведучий 1. На Зірковий Олімп запрошуємо вчителів МСП і ЗВ.

Ведуча 1. Щоб юнаки зростали, мов орли, а дівчата першу допомогу всі надать могли.

Ведучий 1. До нагородження запрошуємо соціально-психологічну службу Курадовець І.А., Фомченко А.Д. та Полюхович Т.А.

Ведуча 1. Хто в дитячі душі щирі, як найближчий друг, проник?
Так, це психолог і соціальний працівник!

Ведучий 1. Не забудемо згадати про хранительку книжок, що у школі ледве не ночує і книги наші ремонтує.

Ведуча 1. Запрошуємо бібліотекаря  Петришину М.П.

ПІСНЯ  Вчителі, вчителі, в школі все життя минає
Ведучий 2. Дорогі наші наставники, бажаємо вам злетів і нових висот. Щоб труднощі зникли навіки, побільше отримуйте державних нагород і щастя до вас нехай пливе рікою.

Ведуча 2. Дай вам, Боже, днів щасливих,
Дай добра, здоров’я, сили,
Дай любові, миру, втіхи,
Змоги дай, життю радіти
І ділитись словом щирим,
Теплим, радісним, правдивим.
Хай вас Бог благословляє,
Многих літ вам посилає.

Ведучий 2. Як пролітає швидко час,
Проходять кращі наші роки,
І проводжає школа нас,
Бо вже скінчились всі уроки…
Та не забудемо ми вас.
У вічі друзів заглядаю,
Думки читаючи чужі,
Що нас чекає – я не знаю.

Ведуча 2. Не продзвенить шкільний дзвінок
І не покличе на урок.
В життя нове і невідоме ми сьогодні робимо перші кроки.
Пісня Дорога додому
Ведучий 3. Час невпинно іде. За плечима залишилось дитинство. Жаль прощатися з цією чудовою безтурботною порою. Та не розчаровуєтесь – двері вам відчиняє юність – найпрекрасніша пора!

Ведуча 3. З неслухняних і вередливих ви стаєте серйозними юнаками і дівчатами. З однокласниками і однолітками вас завжди буде пов’язувати дружба і кохання. Недарма кажуть, що юність – пора кохання. Сьогодні в свої 17 і 18 років ви, скрадаючись, перегортаєте лише перші її сторінки.

Ведучий 3. Любов і дружба – дві сестриці,
Які живуть, немов рідня.
У їх очах ясні зіниці,
Що шлях освітлюють щодня.

Ведуча 3. Із ними йти цікаво всюди
І відчувати їх зв’язок,
Який приємно тисне груди,
Мов аромат живих квіток.

ПІСНЯ Женская дружба
Ведучий 1. Ну от і все. Останній день і мить…
Остання зустріч, погляди зріднілі.
Душа болить, сльоза в очах тремтить…
Учнівські роки в вирій відлетіли.

Ведуча 1. Стараюсь згорнути в клубок щасливі зими, осені і весни. А в підсумок – останній мій урок, що ластівки із вирію принесли.

Ведучий 1. Ну от і все. Це та остання мить, яку в гості ніхто не чекає.
До нас вона розлукою спішить і нас усіх сьогодні розлучає.

Ведуча 1. Скільки літ проминуло відтоді,
Як косички сплелися в косу.
Ви побачили вперше сьогодні
В чистім погляді чисту сльозу.

Ведучий 1. Світ багатий на добрих людей,
Та вдивляйтесь ровесникам в лиця.
Може, більше ніколи й ніде
Вам не випаде з ними зустріться.

Ведуча 1. Все, що здійснилось,
Все, що наснилось,
Вічно вам буде зоріть.
Те, що зоріло,
Вам серце зігріло.
Не розгубіть, не розгубіть…
ПІСНЯ Дорослий син Іра Андріївна
Ведучий 2. Шкільні останні дні, погожі і сумні.
Шкільні останні дні бентежать нашу душу,
Хоч ти їх не чекав, тепер для мене мусиш
Прийняти все, як є, в шкільні останні дні.

Ведуча 2. Шкільні останні дні здавалось, так далеко…
Шкільні останні дні у кожного свої.
Вам вийти за поріг здавалося так легко…
Ще крок – і відійдуть шкільні останні дні…

Ведучий 2. Вони нас доженуть без всякого прогнозу.
Проллються чисті сльози і змиють каламуть.
А в серці і душі – передчуття морозу.
Пройшло шкільне життя, шкільні останні дні…
На сцену виходять ведучі №3
Ведучий 3. Ми тепло тут зустрілись з вами
І ще не раз зустрінемось, не раз…
Хай буде вечір цей учнівський,
Як добра пам’ятка про вас.

Ведуча 3. А на прощання побажаєм хороших успіхів в труді,
В навчанні, в праці і в дерзанні, і в особистому житті.
Виходять ведучі №1
Ведучий 1. Дитинство, школа – це безмежне диво,
В якому пощастило жити вам.
Живіть у світі радісно й щасливо,
Надайте щирість вашим почуттям!

Класний керівник.
 Ну, от і все, скінчилися уроки,
 Шкільні дзвінки пішли у небуття.
 Ви робите свої найперші кроки
 У самостійне і складне життя.

 Воно складне, та тим не менш цікаве,
 Бо мрія кличе і надія є.
 Когось у нім ждуть успіхи і слава,
 Когось лиш будні — кожному своє.

 Буває, що й спіткнутись доведеться,
 Побути на коні і під конем.
 Та сильний знов на ноги підведеться
 Й не житиме всього одним лиш днем.

 А буде йти, карабкатись, творити,
 Щоб відчувати всі вітри в лице.
 То ж тільки так і треба в світі жити
 І нагороду матимеш за це.

 У цій борні здобудеш світлу долю.
 Для тебе будуть оди і пісні.
 Життя — ріка, а не стежина в полі.
 Потрібно втриматись на бистрині.

 Тому живіть активно, в повну силу,
 І хай як важко, але треба йти.
 Й виходити із ситуації уміло,
 При цьому честь і совість зберегти.


Пісня Українська родина – зернинка народу 

___________________________________________________________

_________________________________________________________________

У нашій школі проходив семінар директорів шкіл району у 2014-2015 н.р. Було показано ряд уроків, поставлено святковий концерт з демонстрацією модних трендів для вчителів предметників.

_________________________________________________________________
Виховна година
з використанням
інформаційних технологій
на тему:


«Держава. Суспільство. Особистість.
Формування ціннісного ставлення 
до суспільства і держави
в учнів 9 класу»






Мета: закріпити суспільствознавчі і філософські знання учнівської молоді; формувати національно-громадську ментальність особистості, її громадянські якості, ціннісне ставлення до держави і суспільства; розвивати філософське мислення школярів та навички толерантності у спілкуванні; виховувати громадянську зрілість особистості.

Очікувані результати: сформованість державницького світогляду та громадянської зрілості особистості, підвищення рівня її інформаційної культури; навчитися толерантному спілкуванню і обстоюванню власної позиції.
Ключові поняття бесіди: держава, основні ознаки держави, суспільство, особистість, сфери діяльності особистості.

Орієнтовні питання для обговорення:
1.     Що таке філософія.
2.     Що вона вивчає?
3.     Застосуйте свої знання, отримані на уроках з основ правознавства, для тлумачення поняття «держави»
4.     Чому кожен пересічний громадянин держави має розуміти це поняття?
5.     Які ознаки держави вам відомі?
6.     Яке місце у політичній системі відведено державі?
7.     Якими ви бачите її функції?
8.     Прокоментуйте уривок із книги «Хань Фей-Цзи» (ІІІ ст. до н.е.) «Там, де діє закон, розумний не може обійти його, хоробрий не сміє йому протистояти; покарання за проступки не обминуть і сановників, нагороди за добрі справи не обійдуть і простих людей. Ось чому ніщо не зможе дорівнятись законові, коли потрібно виправдати проступки знаті і покарати злочини простих людей, угамувати заколот і засудити помилки, позбутись надмірностей та усунення безглуздя…»
9.     Який зміст ви вкладаєте в поняття «особа» та «особистість»?
10.                        Чи погоджуєтесь ви з наступними твердженнями:
-         Луї Бональда: «Людина існує лише в суспільстві і суспільство формує її лише для себе».
-         Демокріта: «Людині потрібно більше турбуватися про душу, ніж про тіло, тому досконалість душі виправляє недоліки тіла».

Орієнтовний теоретичний матеріал для філософської бесіди
1.     Поняття «держава». Поняття «держава» є дуже складною категорією як права так і політології. У різних концепціях цьому поняттю надають різний зміст, як правило, виділяючи два основні його тлумачення:
-         по-перше, державу можна розглядати, як спільноту людей, які проживають на певній території і об’єднані в єдине ціле органами державної влади;
-         по-друге, як сукупність державних установ і організацій, що здійснюють владу на певній території.
Слід відзначити, що сучасний рівень розвитку суспільних наук не дозволяє висунути єдину універсальну концепцію походження держави.
Релігійна (теократична) теорія пояснює походження держави Божою волею. Патріархальна – виводить з батьківської влади, розглядаючи монарха як «батька» нації. Договірна – бачить у державі результат згоди між правителями і населенням певної території з метою збереження порядку і організації суспільного життя. Насильницька (завойовницька) пов’язує виникнення держави із завойовуванням одних народів іншими. Мають право на існування органічна, психологічна, класово-економічна теорія походження держави. Визнаючи, що у виникненні держав вирішальну роль відіграють дуже різні чинники, політологи сходяться здебільшого на таких:
-         три великих поділи праці;
-         поява надлишкового продукту, моногамної сім’ї, приватної власності та майнової нерівності;
-         ускладнення відносин внаслідок осілого способу життя, збільшення кількості людей і воєн.
2.     Основні ознаки держави. Основними ознаками держави є:
-         суверенітет;
-         територія;
-         наявність апарату управління і примусу;
-         монопольне право на видання законів;
-         система податків.
3.     Місце держави у політичній системі. Як і політичні партії, різнопланові громадянсько-політичні об’єднання держава є політичним інститутом. Вона виступає як політична організація громадянського суспільства і є учасник політичного життя, який  може висловлювати потреби та інтереси або всього суспільства, або його частини. Але, на відміну від інших політичних інститутів, держава займає в політичній системі ключове місце. Воно визначається тим, що з усіх суб’єктів політичного життя тільки вона здійснює свою діяльність з допомогою специфічного виду влади – державної влади.
Отже, тільки держава виступає інструментом реалізації загальної волі всіх членів суспільства. Для держави, на відміну від інших елементів політичної системи, характерні:
-         монополія на використання влади, яка поширюється на все населення;
-         монопольне право на застосування організованого примусу;
-         право реалізувати внутрішню та зовнішню політику;
-         наявність особливої групи людей, які керують суспільством на професійних засадах;
-         виняткове право видавати закони;
-         можливість представляти все суспільство у міжнародних відносинах.
Роль держави в політичній системі суспільства визначається також її суттю (тобто відповіддю на питання навіщо вона потрібна). У будь-якому разі держава прагне забезпечити стабільність і життєдіяльність політичної системи, ядром якої вона є.
4.     Функції держави. Владу, надану їй, держава використовує для вирішення завдання, які стоять перед нею. Для цього вона проводить відповідну діяльність. Через багатоманітність і складність суспільного життя функції держави також визначаються різноманітністю, що не дає змогти звести їх до єдиної універсальної класифікації. Залежно від ознак, які можуть бути покладені в основу класифікації, розрізняють постійні і тимчасові функції: законодавчу, виконавчу і правоохоронну; економічну, політичну, гуманітарну та ін. За територією здійснення діяльності виділяють внутрішні та зовнішні функції держави. До внутрішніх належить діяльність, спрямована на регулювання економічного, соціального й політичного життя суспільства. До зовнішніх функцій держави належать оборона країни від нападу, участь у збереженні миру в усіх регіонах планети і участь у захисті природного середовища, міжнародному розподілі праці, створення світової економіки, забезпечення та захист прав людини, співробітництво у галузі культури, координація боротьби з світовою злочинністю.
Отже, держава – це політична система, яка наділена державною владою і управляє суспільством за допомогою певних законів.
5.     Поняття «суспільство». Суспільство – це природно-самодостатня спільність людей.
У широкому розумінні суспільство – це вся сукупність історичних форм спільної діяльності і спілкування людей, особливий ступінь розвитку живих систем, способом існування яких є виробництво засобів життя.
У вузькому розумінні суспільство – це певний історично конкретний тип соціальної системи, етап людської історії (феодальне, капіталістичне, інформаційне суспільство тощо). У буденному розумінні суспільство – це сукупність людей, об’єднаних інтересами, потребами, взаємними симпатіями або видом діяльності.
У соціологічному розумінні суспільство – це сукупність усіх видів, способів, взаємодій і форм об’єднання людей, в яких виявляється їхня всебічна залежність один від одного.
У філософському розумінні суспільство – це системи зв’язків, в яких людина розуміє свою сутність.
Сучасна наука стверджує, що суспільство виникло 1,6 млн. років тому, а процес його формування завершився 35 – 40 тис. р. тому.
«Суспільства, як і живі організми, переживають кризи, моменти божевілля, революції, зміни форм свого життя; вони народжуються, зростають, вмирають, переходять від здоров’я до хвороби, а від хвороби до здоров’я, як і всі людські істоти мають дитинство, юність, зрілий вік, старість і смерть».
(Поль Анрі Гольбах)
6.     Поняття «особа» та «особистість». Хто ж така особа? Чим відрізняється вона, які її основні ознаки?
Особа – передусім представник певного суспільства, соціальний індивід із певним набором соціальних характеристик. Особа є системою фізіологічних, психологічних і соціальних якостей у єдності.
Філософи досліджують особу в її історичному ставленні, аналізують принципові моменти її розвитку , можливості та обмеження особи у взаємодії зі світом. Різні філософські системи дають своє тлумачення особи та джерел її розвитку.
Особистість – людина, соціальний індивід, що поєднує в собі риси загальнолюдського, суспільно-значущого, індивідуально-неповторного, вільно та відповідально визначає свою позицію серед інших, здатна до свідомих соціальних дій, орієнтується у своїй життєдіяльності на прийняті суспільством цінності.
Поняття особистість вказує на особливу соціальну якість її носія, воно належить особі, яка входить у світ як творчий діяч, здатний до перетворень  світі та в самому собі. Особистість може досягти найвищих рівнів соціального та індивідуального розвитку.
Кожен із нас несе у собі якість особи, особистості та індивідуальності.
Соціологи визначають особу як представника певного покоління, члена різних соціальних груп (від сім’ї до соціальних класів), носія соціальних якостей і характеристик.
В центрі психологічного дослідження особи – взаємодія різних рівнів її якостей, їх розвиток та реалізація за умов сприятливих і несприятливих впливів.
Таким чином, людина, будучи причетною як до біологічного світу так і до світу соціального, являє собі складну багатовимірну істоту. Саме тому в гуманітарних та соціальних науках існує декілька понять для позначення тих чи інших вимірів існування людини: «індивід», «індивідуальність», «особистість», «особа», «персона», «громадянин».
Отже, людина як носій спільних якостей роду людського народжується індивідом; певні неповторні та своєрідні якості характеризують її як індивідуальність. У процесі суспільного життя індивідуальність стає особою, яка в свою чергу, усвідомлюючи свою неповторність, стає особистістю.
Кожна людина народжується і живе не тільки в певному суспільстві, а й у певній державі. Тобто найтісніші і сталі зв’язки людина підтримує з конкретною країною. Поняття «громадянин» означає зв’язок особи з певною державою, її перебування під юрисдикцією цієї держави.
Спільним для понять «особа» й «громадянин» є те, що вони стосуються тієї самої людини, але «особа» визначає її місце в суспільстві, а «громадянин» - в державі.
7.     Поняття «сфери життєдіяльності людини». Умовно людина проводить життя у двох основних сферах життєдіяльності: приватній та суспільній. Найбільшою є, безумовно, приватна сфера. В ній панує свобода вибору, приватна ініціатива, потреби та інтереси, які людина прагне задовольнити самостійно, без втручання інших людей і держави. Діючи в цій сфері, індивід сам вирішує, з ким товаришувати, куди піти, яку музику слухати, яку професію обрати тощо. Власні інтереси, свобода, незалежність та вільний вибір – ось характерні риси приватної сфери життєдіяльності.
Державна сфера є частиною публічної (суспільної сфери). Вона – найменша. Тут панують закон, примус, обов’язок.  Держава захищає загальносуспільні інтереси та потреби.
В суспільній сфері діють  як окремі особи , так і їхні добровільні об’єднання, які прагнуть без втручання держави реалізувати як приватні, так і колективні інтереси. Тут панують плюралізм  ідей та цінностей і толерантність.
У суспільній сфері відбувається взаємозв’язок між окремими індивідами на основі розуміння ними важливості спільного блага, співпраці та взаємодії.
Підведення підсумків виховної години
Сьогодні я дізнався, що…
1.     Особа відрізняється від особистості тим, що…
2.     Держава – це політична система, яка …
3.     Основними причинами виникнення держави є …
4.     Суспільство – це …
5.     Нація – це…
6.     Поняття «особа» відрізняється від поняття «громадянин» тим, що…

_________________________________________________________________________________

Сценарій вечора зустрічі з випускниками

1.Слайд-презентація фото природи Зарічненщини.
2.Колектив виконує український танець.

3. Звучить за сценою «голос школи»: (Полюхович Павло)
Дорогі мої дівчатка і хлопчики, я звертаюся до вас так, як колись! Хоч у вас вже виросли свої діти, а багато хто з вас щороку проводжає до школи своїх онуків. Я дуже рада нашій зустрічі, рада бачити вас дорослими, серйозними бачити своїх учнів. Сьогодні прийшов час подякувати вам за те, що ви стали відмінниками в житті. Найголовніший іспит ви вже склали: ви вберегли честь і гідність мою. Дякую вам за те, що не забуваєте рідну школу. А я завжди рада бачити всіх вас. Щасливих вам життєвих доріг! Добробуту вашим родинам!

4.На сцені ведучі №1 (Лагун Семен і Мельникович Людмила)
Ведучий. Всіх у залі ми вітаємо щиро
Зустрічаємо з хлібом-миром,
Хай згадаються ваші літа молоді
І, звичайно, хліба запашні.

Ведуча. Прийміть випускники найстарші від нас цей коровай.
Не  забувайте свій Зарічненський край.

Полховський Андрій  і Пукало Діана виносять коровай.

5. На сцені ведучі №2 (Кам'янський Олег і Сьох Наталія)
Ведучий. Отож, давайте згадаємо, як все починалось… Шкільні роки роки завжди розпочинаються зі свята шкільного  дзвінка…

Ведуча. Право подати такий дзвінок надається випускникам найстаршого і наймолодшого покоління Шоломіцькій Тамарі Федорівні і Смоляку Дмитру.

Ведучий.Звучить шкільний дзвоник у виконанні найстаршого випускника і наймолодшої випускниці.
Демонструються фото всіх випускників (без зупинок).

Семен сам виконує вірш. Ви прилетіли ключем журавлиним
У школу, яка радо вас стріча,
Тож із вітальним словом щирим
Наш директор вас усіх віта.

6.Виступ  директора школи.

7.Учениця  розказує вірш. (Сидорук Богдан)
Моє Зарічне! Жар любові!
В мені до тебе все іскрить.
 Прийми мою сердечну сповідь,
Як клятву вірності колись.
За щастям я блукав світами,
Шукав його де тільки міг,
Життя минуло не з медами,
Знайшла мене утома ніг.
Ніщо не може замінити
Той край, де ти побачив світ,
Його не можна розлюбити,
Де б ти не жив стонадцять літ!
8. Звучить гімн школи. Виконує Алєксєєва 7 – А клас.
9.На сцену виходять ведучі №3. (Шарко Дмитро і Сільман Віта)
Ведучий. Із квітучого роздолля, що відоме вам з дитячих літ, із затишної, милої школи ми шлемо вам усім сердечний привіт!!!

Ведуча. Доброго вечора, добрі люди! Доброго вечора, випускники!

Ведучий. Доброго вечора, наші дорогі учителі!

Ведуча. У нас сьогодні не просто вечір, у нас – свято школи, це врочистий зліт! Прийміть же, друзі, теплий і сердечний – від випуску 2014 – привіт!!! Слово «Привіт!!!» кажуть разом.

10.Пісня «Вечер школьных друзей»  Ірина Андріївна

11.Виходять ведучі №1.
Ведучий. Шановні випускники, гості нашої школи! Ми раді вітати вас на цьому хвилюючому  і величному вечорі – вечорі зустрічі шкільних друзів. Тож забудьте свої щоденні турботи і пригадайте роки юності. Приємного вам вечора, дорогі друзі!

Ведуча. Голубими птахами у цьому залі злітатимуть сьогодні задушевні і щирі слова спогадів, що збентежать думку, зачарують душу, навіють згадку про прожиті роки…

Ведучий. В цю мить в кожного щемить спогад про юність. Здається, ще вчора в білому цвіті буяла весна, а зараз ми вступили в лоно зими, що котиться в душу, думку і долю…

Ведуча. Хоча залишили ви школу, розійшлись різними стежками, але всіх вас єднає одне – вогник любові до всього близького і рідного: школи, селища. Сьогоднішня зустріч – це мандрівка у світ дитинства і юності. Тож почувайтеся дівчатками і хлоп'ятками, якими  були 10, 20 чи 45 років тому, коли бігали шкільними коридорами, жартували, сміялись…

12. Пісня «Однокласники» Репецька Лєна

13.На сцену виходить пара ведучих №2.
Ведучий. Сьогодні свято спогадів і свято сподівань,
Минулого й майбутнього – прекрасна й світла мить.
Та в мить таку ми згадуємо щороку
Людей, котрі не з нами тут,
Тих, хто навіки перейшли життя межу,
Та в пам'яті живі і вічно будуть жити.

Ведуча. Доля вносить свої зміни в людське життя і сьогодні не змогли прийти на зустріч ті ваші однокласники і вчителі, які вирушили у далеку-далеку дорогу, із якої нема вороття, та в нашій пам'яті вони залишаться назавжди. Вшануймо пам'ять про цих дорогих нам людей хвилиною мовчання.

Хвилина мовчання.

14.Пісня «Свіча» виконує Блищик Софія

15.На сцену виходить пара ведучих №3
Ведучий. Шановні випускники! Ваші стежки-дороги злилися сьогодні в одну-єдину, яка вас повернула до храму науки, до рідної школи. Тут все, як і колись: дзвінко щебече дітвора, заклопотані вчителі. Та ви вже не ті. За вам – дороги життя, різні і такі нелегкі. Як посивіли ваші вчителі… Ніхто не в силах спинити час…

Ведуча. Та сьогодні належить творити диво. Ви не тільки зупините час, ви повернете його назад – в  ті найщасливіші роки.

Ведучий. Отож, вітаємо випускників 1959,   1964,   1969,   1974,   1979,   1984,   1989,   1994, 1999,   2004   і   2009 років. (говорять по одному і починають аплодувати)

Закінчується показ  фотографій  всіх випусків.

16. На сцену виходять ведучі №1.
Ведучий. Минають дні, минають роки, але ми завжди згадуємо свого шкільного вчителя.

Ведуча. Важко забути всі роки шкільні,
Ті неповторні і радісні дні,
Першу вчительку, перший дзвінок,
Пропис, букварик і перший урок.

Учениця розказує вірш: Степанчук Оля
Збираються у вирій летіти лелеки
І зграйками діти до школи ідуть.
Учителько перша, моя ви далека,
Я хочу зустрітись, з вами побуть.

Ви вчили колись нас читати, писати,
Як ручку тримати в руці.
Ще край свій учили любити
І землю, і бджоли й квітки,
І книги життя невідомого світу
Відкривати нові сторінки…
Ведучий. До слова запрошуємо першу вчительку, яка  навчила читати і писати не одне покоління дітей, зокрема, і випускників ____  року.
Лагун Семен. До слова запрошуємо  першу вчительку ________________________

18.Пісня про першу вчительку «Мережева стежечка» виконує Хомич Люба.

19. Пара ведучих №2.
Ведучий. О, скільки радості й тепла
При слові «школа» в нас зринає,
Бо лиш вона веде й вела
Дітей в країну знань безкраю.

Ведуча. Навкруг дорослі і малі
Найбільше школу поважають,
Бо саме в ній учителі
В життя дороги відкривають.

Ведучий. Ми знаємо – вам  хочеться зустрітись
З учителями, що вели ваш клас,
І успіхами з ними поділитись,
Й тривогами, що на душі у вас.

Ведуча. І про здоров'я щиро запитати,
 І побажати радості й добра,
Уклін земний всім передати, (вклоняється)
Щоб доля в них щасливою була.

Ведучий. Ще хочеться, звичайно, пригадати
Історії веселі і сумні.
Учителям всіх випусків «О, дякую!» (разом двоє ведучих) сказати
І шану  ж, звісно, їм усім віддати.

Ведуча. Приємно бачити на цьому святі всіх вчителів, і старшої, і молодшої школи, і, зокрема, тих, хто навчає випускників сьогоднішніх. А також класних керівників всіх наших випусків. Привітаймо їх!

Бабич Ганна Андріївна
Подоляк Інна Яківна, Войтович Ніна Іванівна, Полюхович Олена Олександрівна
Бубчак Олена Іванівна, Скляревська Ганна Аркадіївна,
Полховська Фаїна Марківна. Полюхович Наталія Іванівна (Іван Павлович Полюхович).
Калаур Тамара Іванівна, Бандура Зіновія Іванівна, Ширінга Любов Степанівна.
Марчук Ліда Лаврентіївна Палій Світлана Миколаївна, Музичко Галина Іванівна,  
Полюхович Жанна Іванівна, Сікліцька Оксана Віталіївна, Полюхович Галина Миколаївна,  Атаманчук Жанна Іванівна,   Кухаренкова Зоя Іванівна.

20.Олег. Звучить пісня для вчителів у виконанні Олійника Дмитра «Вчителька»

21.На сцену виходять ведучі №3.
Ведучий. Усе минає, та в пам'яті лишається. Тому, стрічаючи випускників, хай кожен із присутніх  пригадає прекрасний час своїх шкільних років.

Ведуча. Життя іде. А де його причали?
Літа пливуть невпинно, як вода.
Здається – вчора юність ще буяла,
Цвіла, неначе квітка золота.

Ведучий. Минули дні. Лишаючи життєвий смуток,
Що й не помітили, як юність вже пройшла.
Весна шкільна – букет із незабудок –
Знов на поверхню в нашій пам'яті сплила.

Ведуча. На сьогоднішньому святі присутні випускники 1959 року. Їх від школи відділяє рівно 55 років. Тож привітаймо учнів  (сказати голосно) 1959 року…..
Їх на той час було лише 16 учнів.  Серед них є і наша дорога вчителька української мови та літератури Ліда Лаврентіївна. (кілька запитань від учнів), а також Бабич Марія, Дяденчук Ольга, Карпенюк Петро, Шоломіцька Тамара, які сьогодні присутні на нашому уроці.

Ведучий. Ми рано чи пізно приходимо туди,
Звідки вирушали колись у дорогу,
І час залишає за нами сліди,
Щоб швидше забути душевну тривогу.

Ведуча. Приходить повільно до нас каяття
І просимо прощення в рідного краю
За те, що не тут пролетіло життя,
А десь по світах нас усіх розкидало.

22.Пісня «За синими туманами» виконує Ірина Андріївна

23. На сцену виходять ведучі №1.
Ведучий. Серце б'ється у тривозі,
Чи зустрінемося ми?
Сніг, замети на дорозі –
Чари матінки-зими.
Та у всіх кінців і далей,
Хоч і шлях був нелегкий,
Випускники 50-річні
На вогник зібрались
Традиційний наш шкільний.

Ведуча. Вітаємо випуск 1964 року. Сьогодні їх завітало до нас ____

24. Ведучий. Для п’ятидесятилітніх випускників звучить пісня «Батькова хата»

25.На сцені ведучі  №2.
Ведучий. Ось і промайнули 45 років з тих пір, як поринули у світ із нашої школи випускники 1969 року. Їх на той час було 81 випускник. Серед них і наш колишній вчитель Григорій Миколайович…

Ведучий. Екзамен на зрілість
В своєму житті ви складали не раз,
Бив вітер в обличчя, холодний, пекучий,
доля не завжди всміхалась до вас.

Ведуча. У злеті росли, гартувались крила.
І згадка про школу вас гріла теплом.
Учитель назавжди в серцях вам залишив
Оте найдорожче, що зветься добром

Ведучий. І, не зважаючи на всі негаразди, які підкидало вам життя, ви все ж залишили в пам'яті дорогу до школи, шкільне життя з його кумедними історіями , списуваннями і переживаннями  на контрольних і екзаменах та перші шкільні симпатії і кохання.

26. Ведуча. Для вас звучить  пісня  «Катеринка»

27. На сцену виходять ведучі №3. (крутять глобус)

Ведучий. Сіли ми за парти знов
По порядку, ряд у ряд.
І ти ніжно усміхнулась,
Як багато літ назад.

Ведуча. Ми з тобою, як в дитинстві,
Крутим глобус голубий.
Повернулись на хвилинку
В незабутній час шкільний.

Ведучий. Вальс звучить, повсюди квіти,
Хоч за вікнами зима.
І дорожчої на світі
Більше зустрічі нема.

Ведуча. В голубім підвечір'ї
Квітне зоряна вісь
На святковий цей вечір
Випускники 74 року зійшлись.

Ведучий. Раді вітати випускників 1974 року… Серед них наша дорога і мила вчителька Ірина Михайлівна. Це був незвичайний випуск. Дівчата були учасницями співочого ансамблю «Лілея», серед хлопців було багато спортсменів. Учні класами їздили на відпочинок до озер, ходили в походи під керівництвом Любові Петрівни.
28.Пісня «Один раз в год …»

29. На сцену виходить пара ведучих №1.
Ведучий. Минають дні, десятиліття,
Було недавно повноліття,
А потім тридцять…… ліття, ліття…
Були миттєвості щасливі,
Коли всі радісні і милі.
Та сум завжди в очах темнів
І відпускати не хотів…
До школи хочеться, до школи…

Ведуча. Вітаємо випускників 1979 року. Це були дуже спортивні  класи, особливо по баскетболу, волейболу, де грали і хлопці, і дівчата і займали призові місця. Тут дівчата співали в ансамблі. 

Ведучий. Юності згадка – мрії казкові,
Школа, навчання, сни кольорові,
Зошит, контрольна, перші світання,
А нині й в минулому – ваші кохання.

Ведуча. Виявляється, що перші признання, шкільне кохання випускників 1979 року переросли у справжнісіньку любов після школи Волочнюк Раїси та Диковицького Анатолія. Хочемо признатися, що закоханих було серед вас багато. Я думаю, ви відразу згадали, про кого йде мова…

Ведучий. Ці слова звучать для вас, а також для всіх закоханих колись випускників.
30.Учень виконує  вірш В.Симоненка  (Полюхович Андрій)

Давно пройшли побачення,
Коли влюблялись ми,
Вони були не втрачені –
Ми вийшли з них людьми.

Сьогодні вже не віриться,
Що так було колись,
Тепер нам мило мріється,
Що ми тоді зійшлись.

Побачення, побачення –
Це радість без кінця,
І їх святі призначення:
Єднати двом серця.

Де ми колись стрічалися –
Медунки розцвіли,
Щоб солодко кохалися
І в радості жили.

Щоби завжди трималися
Єдиного путі
І щоб не розлучалися
Ніколи у житті.

31.Пісня «Черешенька»

32.На сцену виходять ведучі №2.
33.Ведучий. 1984 рік.  Життєвий  шлях  учнів  цього  випуску,  як  і  всіх 
випускників  нашої  школи  починався  зі  шкільної  парти,  з  мрій,    сподівань,  непередбачених  обставин.

Ведуча. Скільки  прекрасних  справ  на  рахунку  випускників,  які  30-років 
тому  успішно  закінчили  10-й  клас  нашої  школи. Як і в школі були дружною, веселою класною родиною,  такими залишилися й сьогодні . Хоча цей  випуск був дуже «інтернаціональний», адже в старші класи прийшли учні не тільки з Муравина, Стариконів, Іванчиць, а й з дальніх сіл – Річиці, Новорічиці, Привітівки.  І незалежно від цього, це були дуже дружні класи.

Ведучий. Ніби вчора збиралися разом в похід чи на екскурсію.
Вболівали,  судили й брали  участь в спортивних змаганнях , спартакіадах…

Ведуча. Отримували подяки й нагороди  від директора школи за активну  
участь у шкільних та позашкільних справах .

Ведучий. Запросіть  нас  у  ваші  спогади  про  далекі  шкільні  роки
 Запитання для Полюхович Анжели.

Пісня  «Духмяна ніч».

34.На сцені – ведучі №3.
Ведучий. Тихенько рікою рочечки біжать…
Випускники не зчулись,
Як пробігло 25…
Стало вже тісним для них
Подвір'я  шкільне.
Вони розлетілись по світу, хто куди.
Та рідна Зарічненська школа запам'яталась їм назавжди.

Ведуча. Аплодуємо! Аплодуємо випуску 1989 року.

Ведучий. Достеменно відомо, що випускники цих класів дуже дружні, адже зустрічаються по приїзді в Зарічне ледве не цілими класами.

Ведуча. Шановні випускники, чи не змогли б ви пригадати цікаві історії зі свого шкільного життя?
-         Чи списували ви на екзаменах? І як це проходило?

Ведучий. Ми сьогодні шлемо найщиріші вітання випускникам 1989 року.
35. Пісня «Старі фотографії»?

36. На сцені – ведучі №1.
Ведучий. Двадцять літ з тих пір промайнуло,
Двадцять весен і зим.
І ви знову сюди  повернулись,
Щоб зустрітись у залі оцім.

Ведуча. 20-ть років тому на своєму випускному вечорі танцювали шкільний вальс молоді, завзяті, енергійні і трішки сумні через прощання з рідною школою, хлопці і дівчата. Їх було____.  А  проводжали їх в самостійне доросле життя їх класні керівники 
Вітаємо випуск 1994 року.
Ведучий.Літа, літа, чом ви не журавлі?
Чом вас не можна з вирію вернути?
Чом юності щасливі, добрі дні
За 20 літ ніяк не можна позабути?
Запитання від учнів

37. Пісня «Не забувайте другу подзвонити

38. На сцену виходять ведучі №2
Ведучий. Часи і дні минають
Від дзвінка до дзвінка,
Ти мене завжди чекаєш,
Школа радості моя.
Хоч минуло вже 15,
15  не таких далеких літ.
Але, школо, не забуду тебе я.

Ведуча. Кожна  людина  народжується  для  добра,  для  того,  щоб  
залишити  після  себе  слід  на  землі,  слід  у  серцях  людей.
Незвідане, загадкове, майбутнє чекало попереду й випускників
1999 року. Класники керівниками їх були Марчук Лідія Лаврентіївна (А клас), Пуха Валентина Михайлівна (Б клас), Кречко Ярослава Станіславівна (В клас),

Ведучий. Школа, навчання в ній поволі й безповоротно відпливає у минуле. І чим довшою буде відстань, тим чарівнішими й милішими серцю здаватимуться її обриси.
Ведуча. Чи справді, чи здається,
Не може зрозуміти.
До тебе, школо, серце
Завжди рветься,
Щоб радістю горіти.

Ведучий. Знайомимось з випускниками, нашими чудовими гостями з 1999 року.
А з історією цього випуску поділяться його учні, адже їх було багато.
-         На які витівки та жарти багатий ваш випуск?
-         Чи пам'ятаєте правила з мови та математики?

39. Сценка про школу…
 Пісня «Волошкові очі»

40. На сцену виходять ведучі №3.
Ведучий. Літа, мов ріки, веснами живуть,
Та вороття не буде вже ніколи,
Торуючи у завтра світлий путь,
Не забувай ніде своєї школи.

Ведуча. 10 років, як розправили крила,
10 років, як лишили свій клас,
 10 років, мов хвилина пролетіла,
І сьогодні ми вітаємо всіх вас.
Ведучий. Вітаємо випускників нового тисячоліття – випускників вже 21 століття!

Ведуча. Ми представляємо вам випускників 2004 року!

Ведучий. Десять  років – це ж  не  так  багато. 
А скільки  в школі в вас було  подій?
Приємно  всім  сьогодні  розказати
Про  здійснення  хоча б частинки  заповітних ваших  мрій.

 Пісня «Ветер с моря дул»

41. На сцені ведучі №1.
Ведучий. Роки пролітають, як мить, блискавично,
Здається, недавно плив лебедем вальс
І дзвоник останній лунав символічно,
Тривожним прощанням освячував вас.

Ведуча. Дороги, дороги,
Тернисті і рівні
Із пристані «Школа» вели у життя
І хвиля несла ваш кораблик найвищий
Туди, де в дитинство нема вороття.

Ведучий. Ми  хочемо  нагадати  вам,  шановні  наші  наймолодші  гості,  
випускники 2009 року , що  й  у  вас  на  уроках  було  всього  
вдосталь:   і  радощів,  і  смутку,  перемог,  злетів,  невдач, курйозів.  
І  хоч  вас  нині  немає  в  школі,  але  життя  в  ній  не  змінилося, 
за  десять  років.


Ведучий. Вітаємо випускників 2009 року!

Східний танець

42. На сцені ведучі №2

Ведучий. 10, 20, 30, 40, 50   років –  це багато чи мало?..  Для нинішніх учнів школи – це ціла епоха, а для наших ювілярів – вони здаються короткою миттю. Цікаво, що чим старшою людина стає, тим швидше пролітає час.

Ведуча. Неначе  вчора ходили до школи, рахували дні до канікул, отримували оцінки і зауваження, а ось сьогодні зібралися на свій ювілей.

Ведучий. Тож давайте ще раз привітаємо оплесками людей, що пронесли шкільну дружбу через стільки років!

Ведуча. Життя, наче потяг. Який стрімко несе в даль. На шлях його руху і є зупинка під назвою «Школа» . А далі – у кожного свій маршрут, свої життєві долі і зупинки,свої пасажири, свої болі і тривоги, радість і успіхи. та у всіх вас спільна зупинка «Школа» і хоча немає станції. де приймають у минуле, та на зупинці «Школа» Вам  завжди раді!
  

На сцені ведучі №3.

Ведучий.  Земле ота, де народився
                   Свята святих усіх земель
                  Де ти зростав, де ти учився
                  Де дід і прадід твій тут жив

Ведуча.  Ота земля лиш має право
                Постійно в нашім серці жити
                І щоб душею не лукавить
                Наш вічний борг її любити.


Ведучий.  Житній колос дозріває для хліба
                  Для краси цвіту – у полі квітка
                  Для води народжується рибка ,
                  Для польоту – лебідь і лебідка,
                 А людина для добра і щастя.

Ведуча.  Тож прийміть від нас ці привітання
                і нехай неначе в добрій казці
                збудуться усі бажання!

На сцену виходять  Ведучі №1 і №2

Семен.    Швидко збігають хвилини
                  Ось і прощатись пора
                  Дозвольте Вам на прощання
                  Зичити щастя й добра.

Пісня «А я бажаю вам добра»

Таня. Шановні випускники, урочиста частина нашого вечора закінчується. Далі в програмі таке довгоочікуване спілкування з вчителями, однокласниками, друзями…

Ведучий. Весь вечір з вами були ведучі: Людмила Мельникович
Ведуча. Семен Лагун

Ведучий. Тетяна Калаур
Ведуча. Олег Кам’янський

Ведучий. Віта Сільман
Ведуча. Дмитро Шарко.

Немає коментарів:

Дописати коментар

Підписатися на: Дописи (Atom)